Page 42 - 4417

няння (1.85), що має найменше при розглянутих умовах зна-
чення, речовина перебуває у рідкому стані. Тоді відрізок ізо-
терми BN буде відповідати процесу стиснення рідини.
Точка D, яка визначає третій корінь рівняння, відповідає
речовині, що знаходиться в насиченому стані.
Третій випадок розв’язку рівняння Ван-дер-Ваальса.
Рівняння (1.85) має три кореня дійсних і рівних.
Із збільшенням температури зигзагоподібна частина ізо-
терм поступово вирівнюється. За деякої, цілком визначеної
для кожної речовини температури, ізотерми звертаються в
криві виду ZKP, що мають точку перегину(К).
Таким чином, із збільшенням температури точок С, D і В
окремих ізотерм зближуються і для ізотерми ZKP зливаються
в одну точку К, яка визначає три дійсні і рівні між собою ко-
реня рівняння (1.85). Горизонтальна лінія, що проходить через
точку К, буде дотичною до кривої ZKP в точці її перегину.
Точка К, що має особливе значення, називається критич-
ною точкою. Об’єм, тиск і температура, що відповідають точ-
ці К, називаються критичними і позначаються через р , 
кр кр
та T . Для кожної речовини р ,  і T мають цілком визна-
кр кр кр кр
чені значення. За критичних умов перехід з рідкого стану в
газоподібний відбувається без зміни об’єму, а тому обидва
агрегатних стани за цих умовах є ідентичними. Точка К хара-
ктеризується також тим, що нижче її лежать ізотерми зигзаго-
подібної форми, що проходять через область газового і рідко-
го стану речовини, а вище неї розташовуються ізотерми гіпер-
болічного виду, що проходять тільки через область газового
стану. Отже, за температури, вищої ніж критична, газ немож-
ливо перевести в рідину. Таким чином, для конденсації газів
необхідно не тільки підвищення тиску, а й зниження темпера-
тури.
Для опису нормальних вуглеводнів у світовій практиці
найбільш поширеним є рівняння Пенга-Робінсона. Це рівнян-
ня має вигляд
RT а   T
P   0 (1.87)
2
V  b V  2bV  b 2 ,
де коефіцієнт   визначається за залежністю
T

43