Page 44 - 4417
P. 44

Рівняння стану Редліха-Квонга представляє собою кубіч-
           не рівняння відносно об’єму або коефіцієнту стисливості   .
                                                                         b
           В останньому випадку рівняння має вигляд
                             3    2    *     2 *  *      *  *
                           Z   Z    A   B   B    AZ  B    0 ,      (1.94)

                                      *
                                     A    a P r    aP  ,                   (1.95)
                                           T r    R 2 T  5 , 2

                                        *
                                      B     b P r    bP  .                      (1.96)
                                             T r    RT
                Іншою відомою модифікацією рівняння Редліха-Квонга є
           рівняння такого вигляду
                                       PV     V          b
                                  Z                a      F ,         (1.97)
                                       RT   V   b   b  V   b

                                           F   T r   5 , 1  .                           (1.98)

                Розрахунок за рівнянням стану теплофізичних  властиво-
           стей газів і сумішей проводиться на підставі диференціальних
           співвідношень  термодинаміки,  що  пов’язують  відповідні  па-
           раметри з незалежними змінними рівняння стану. Ці співвід-
           ношення однакові як для чистих речовин, так і для їх сумішей
           сталих складів. Отримані розрахункові вирази залежать, при-
           родно, від форми рівняння стану.
                Для розрахунку за рівняннями стану ентальпій, ентропій,
           теплоємкостей і інших калоричних властивостей потрібні від-
           повідні дані в ідеально газовому стані. У довідковій літературі
           такі дані наводяться для багатьох речовин. Наведемо конкрет-
           ний приклад розрахунку для метану.
                Теплоємність газу визначається за формулою

                                         2     2     4     3    6
                        C p   a 0   Ta 1   10   a 2 T   10   a 3 T   10  . (1.99)

                Значення коефіцієнтів  a  для деяких газів, найдені екс-
                                          i
           периментальним шляхом, наведені в таблиці 1.1.


                                          45
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49