Page 41 - 4417

а
За високих температур величиною можна знехтувати,
 2
тоді будемо мати залежність такого вигляду:

R T 
p  або p(  b ) RT . (1.86)
  b
Рівняння (1.86) показує, що за високих температур (коли
внутрішній тиск незначний) ізотерми будуть гіперболами ви-
ду ЕЕ, що мають з горизонтальною лінією ММ одну точку
перетину. Отже, за високих температур речовина може знахо-
дитися тільки в газоподібному стані.
Другий випадок розв’язку рівняння Ван-дер-Ваальса.
Рівняння (1.85) має три корені дійсних і різних. Цей випадок
спостерігається за низьких температур. Ізотерми, що відпові-
дають цим температурам, приймають вигляд кривих
FQADQВN (рисунок 1.6), що мають у середній частині зигза-
гоподібну форму. Перетин цих кривих з горизонталями про-
ходить у трьох точках, що визначають три дійсних і неодна-
кових кореня рівняння (1.85). Так, перетин ізотерми
FCADGBN з горизонтальною лінією ММ відбувається у точ-
ках С, D і В. Зі збільшенням об’єму (за низького тиску) вели-
а
чина (внутрішній тиск) зменшується і за деяких тисків нею
 2
можна знехтувати. Для цих умов відрізок ізотерми буде мати
вигляд гіперболи FC, що характеризує зміни речовини, коли
вона перебуває у газоподібному стані.
Точка С розглянутої ізотерми, яка визначає один з трьох
коренів рівняння (1.85), належить ще до газоподібної фази
речовини.
Зі зменшенням питомого об’єму (збільшенням густини
а
речовини) величина внутрішнього тиску збільшується і, як
 2
зазначалося, може приймати дуже великі значення (особливо
для рідин), що перевищують у багато разів зовнішній тиск.
За цих умов ізотерми не мають вигляду гіпербол. При
стисканні за точкою С речовина почне переходити в насиче-
ний і рідкий стан. У точці В, що визначає другий корінь рів-

42