Page 187 - 4411

 створення приватних фірм, що спеціалізуються на інформаційному
обслуговуванні, цілком комерційних, заснованих значною мірою за

допомогою іноземного капіталу.
Ціни на інформаційні послуги та продукти розраховуються так само, як і

на інші товари. Насамперед береться до уваги витрати на виробництво
залежно від співвідношення попиту і пропозиції та ціни на аналогічні

продукти чи послуги інших виробників (якщо є). На інформаційному ринку

також практикується система знижок, пільгових цін для деяких категорій

споживачів.

У випадку, коли частка ринку стабільна, ціни на інформаційні продукти

встановлюються за витратним принципом з урахуванням співвідношення

попиту та пропозиції (виграє виробник). Якщо конкурентна боротьба за

частку ринку тільки розгортається, доцільно використовувати нижчі ціни,

тобто конкурентне ціноутворення (виграє споживач) [77]. Рівень оплати

інформаційних продуктів та послуг також залежить від обсягу наданої

інформації, участі держави у фінансуванні та політики цін на

інформаційному ринку.

Існує багато установ, як державних, так і приватних (інформаційні

агентства, університетські і публічні бібліотеки, різні товариства), що

займаються рекламою і надають послуги представникам бізнесу. Їх кількість

у масштабах країни не визначена. Маючи бази економічних даних і бази

зведень щодо промислових підприємств, вони постачають інформацію про

економіку виробництва, фінанси, економічне право, кон’юнктуру на

світовому ринку, пропозиції щодо співробітництва від інших фірм тощо.

Це часто пов’язане з економіко-юридичними консультаціями,

експертизами, організацією конференцій, курсів і виставок, а також виданням

спеціальних публікацій. Послуги ці мають оплачуватися, але межі і рівень їх

різні. На ціни впливають не тільки собівартість послуг, доступність, форма

власності інформаційних центрів і методи фінансування діяльності. Окремі

186