Page 188 - 4411

інформаційні органи розробили свої прейскуранти і відповідно їх
актуалізують, що в умовах господарської трансформації є необхідним.

8.2. Вартість інформації

Усе більшу увагу вітчизняні вчені і практики приділяють концепції
цільового маркетингового управління, що орієнтує компанії на

задоволення конкретних потреб споживачів і дає тим самим змогу

одержувати конкурентні переваги. Концепція вимагає постійного контролю

змін на ринку, а це насамперед означає роботу з маркетинговою

інформацією. Відповідно до теорії інформація — це відомості або знання, що

зменшують невизначеність. Але оскільки всієї необхідної в тій або іншій

конкретній ситуації інформації, як правило, керівник (компанія) не має,

потрібно дістати її ззовні, тобто купити. У зв’язку із цим виникає питання

про вартість інформації [77], за котрою він звертається до відповідної

інформаційної установи.

Коли говорять про вартість інформації, то мають на увазі, по-перше, її

ціну і, по-друге, її ціну в даний момент. Американський економіст Дж.

Кантер запропонував різні підходи до визначення вартості інформації [103].

Ціна інформації – вартість її придбання в інформаційній установі.

Верхня межа вартості інформації – це розмір економії, отриманої від її

застосування, але її не завжди просто визначити. Відповідно, неможливо

чітко оцінити інформацію, котру продаєш чи купуєш. Крім того, вартість

інформації як послуги чи продукту залежить не тільки від витрат на її

виробництво. «По-перше, комерційним компаніям буває необхідна

маркетингова інформація, що вирішальним чином впливає не тільки на

процес управління, а й на бізнес. За її відсутності процес управління

неможливий. До такої інформації належать відомості про ціни на ринках і

промислові стандарти у країнах, де компанія провадить свій бізнес.

Особливою є інформація з макросередовища, наприклад, про

внутрішньополітичні кроки уряду, що впливають на бізнес.

187