Page 186 - 4411

інформаційних установ, виробників баз даних і посередницьких фірм;
підвищуються темпи зростання продажу послуг у сфері фактографічної

інформації і надання повних текстів; розвивається продаж бібліографічної
інформації, використовуваної в основному у сфері науки. У деяких країнах

(наприклад Великобританії) уведено оплату послуг публічних бібліотек.
Проблематикою цін на інформаційну продукцію все більше цікавляться

міжнародні організації.

Однак під час економічного спаду на початку ХХІ століття зменшилися

інвестиції в науково-технічну та економічну галузі. Відповідно багато

інформаційних установ або обмежили свою діяльність, або припинили своє

існування. Хтось почав брати плату за певні види послуг (видавничі,

перекладацькі, тематичні добірки документації, патентна інформація,

ксерокопіювання), що викликало великий опір, з одного боку, споживачів,

котрі звикли до безкоштовних послуг, а з іншого – самих інформаційних

установ, що змушені вводити значні зміни у свою бухгалтерію. Однак

прибуток від надання таких платних послуг в установах не залишався і не

йшов на їхній подальший розвиток. Навпаки, ті фірми, що фінансувалися з

державного бюджету, стали отримувати ще менше дотацій з міністерств, ніж

досі. Звичайно, це не могло не позначитися на загальному розвитку

вітчизняної інформаційної галузі.

За нової економічної політики продаж інформаційних продуктів і послуг

почав змінюватися. Цьому сприяв ряд обставин [77]:

 значне підвищення вартості збирання та оброблення інформації;

 обмеження коштів з державного бюджету, призначених для

фінансування діяльності державних науково-дослідних та

інформаційних установ;

 упровадження принципів госпрозрахунку в інформаційних

установах і необхідність одержання прибутку;

185