Page 87 - 4381

до європейської системи трансферу оцінок, включно з
постійним навчанням; сприяння європейській співпраці щодо
забезпечення якості освіти, розробка порівняльних критеріїв і
методів оцінки якості; усунення перешкод на шляху
мобільності студентів і викладачів у межах визначеного
простору.
Одним із головних елементів у визначенні завдання
щодо формування найбільш конкурентоспроможного та
динамічного у світі суспільства, яке базується на знаннях,
стало навчання впродовж життя. Ці стратегії отримали назву
Лісабонських, оскільки вони розглядалися та були схвалені на
Лісабонському засіданні Ради Міністрів ЄС у березні 2000 р.
У жовтні того ж року Європейська Комісія опублікувала
«Меморандум щодо навчання впродовж життя» з метою
визначення узгоджених стратегій і практичних заходів,
направлених на заохочення навчання, яке продовжується все
життя, для всіх.
Принципово важливими на цьому етапі розвитку
Болонського процесу мають висновки та рекомендації
численних конференцій і семінарів експертів, зокрема
Гельсінського семінару з проблем ступеня бакалавра
(Фінляндія, лютий 2001 р.) та конференції 300 керівників
університетів і представницьких організацій європейських
вищих навчальних закладів у м. Саламанка (Іспанія, 29-30 бе-
резня 2001 р.). Зокрема, в рішенні Гельсінського семінару
головну увагу було приділено двоступеневій структурі вищої
освіти та відзначено, що вона сприяє розвитку національної й
інтернаціональної мобільності, оскільки передбачає
модульний (блоковий) характер навчальних програм. На
Саламанській зустрічі було підтверджено підтримку
європейськими вищими навчальними закладами головних
цілей Болонської декларації та проголошено створення
Європейської асоціації університетів (ЕUА).

86