Page 88 - 4381

Другий період розвитку Болонського процесу
розпочався у Празі 19 травня 2001 р., де було підписано
Празьке комюніке представниками вже 33 країн Європи. У
Комюніке країни знову підтвердили свою позицію щодо
цілей, визначених Болонською декларацією; високо оцінили
активну участь у процесі Європейської асоціації університетів
і національних студентських спілок Європи; відзначили
конструктивну допомогу з боку Європейської комісії та
висловили свої зауваження щодо подальшого розвитку,
беручи до уваги різноманітність цілей Болонської декларації.
На саміті було виділено важливі елементи
Європейського простору вищої освіти, а саме: постійне
навчання впродовж усього життя; мотивоване залучення
студентів до навчання; сприяння підвищенню привабливості
та конкурентоспроможності Європейського простору вищої
освіти для інших регіонів світу (зокрема, обговорювались
аспекти транснаціональної освіти).
18-19 вересня 2003 р. у Берліні розпочався третій
етап Болонського процесу. Якщо на початкових етапах
Болонського процесу (1999-2001 рр.) йшлося лише про
університети й інші вищі навчальні заклади, які займаються
науковими дослідженнями, присуджують дипломи магістра та
готують молодих науковців в аспірантурі, то безпосередньо
перед самітом у Берліні та під час нього на повний голос
зазвучали цілком нові аспекти Болонського процесу.
Із певним запізненням, проте було визнано, що
магістерський рівень освіти — недостатній для забезпечення
належної наукової інноваційності європейської економіки.
Тому було прийнято принципово нове рішення — поширення
загальноєвропейських вимог і стандартів уже й на
докторські ступені. Заплановано масову підготовку молодих
докторів (у нас — кандидатів наук) у триступеневій вищій
освіті за схемою «бакалавр —> магістр —> доктор».

87