Page 33 - 4332

2 Політичні вчення часів Середньовіччя (А. Августин, Ф.
Аквінський, М. Падуанський).
3 Марксистські погляди на політику.

Література

1 История политических и правовых учений : Учебник /
под ред. В. С. Нерсесянца. – М., 1988. – С.35-42, 115-132, 461-
494.
2 Піча В. М., Хома Н. М. Політологія : Навчальний
посібник / В. М. Піча, Н. М. Хома. – К.-Л., 2001. – С. 35-36,
41-43, 63.
3 Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної
науки) : Підручник / П. П. Шляхтун. – К., 2002. – С. 34-37, 45-
48, 79-85.

У першому питанні, осмислюючи політичні ідеї
мислителів стародавнього Сходу, слід розкрити зміст
політичних поглядів китайського мудреця Конфуція (551-479
рр. до не.).
Однією з найхарактерніших рис його вчення, як і інших
китайських мислителів, була ідея правління мудрого. Мудрий
правитель покликаний був вирішувати суспільні протиріччя
та забезпечувати благо народу. Його влада залишалася
божественною (значить непохитною) доти, поки він керує
“розумно”. Нерозумність же вела до втрати божественності,
що давало підставу для скинення імператора.
Китайський філософ виражав перш за все інтереси
привілейованих верств, рабовласників, а тому виступав за таке
управління державою, при якому б “народ не смів
обговорювати державні справи”, а виявляв послух
аристократам і мудрецям . Це Конфуцій вважав основною
чеснотою підданих.
Мислитель був прибічником ненасильницьких методів
правління, усі негаразди в житті держави він пояснював
поганими звичками людей, а основною метою державної
політики вважав виховання хороших звичок. Найвищі вимоги
Конфуцій пред'являв до морального виховання правителів,

31