Page 31 - 4332

та нормам діяльності і створену для виконання певних
політичних функцій і завдань.
3) Системно-функціональні концепції політики (М. Вебер,
Г. Ласуелл, Т. Парсонс, Д. Істон, М. Крозьє, ін.). Вони є
пов’язаними із соціологічним та інституціональним
напрямами. Політика, її інститути вивчаються з точки зору. їх
місця та значення, функцій у суспільстві. Так, наприклад, в
роботах Г. Ласуелла приділяється значення ролі масових
комунікацій у функціонуванні політичної влади, а Д. Істону
належить пріоритет у розробці основ теорії політичної
системи суспільства. Т. Парсонс досліджував, як політична
система пов’язана з необхідністю досягнення загальних цілей
соціальної системи.
4) Концепції політичного плюралізму (Е. Дюркгейм,
М. Дюверже, Р. Даль, Р. Дарендорф, ін) виходять з того, що у
сучасному суспільстві існують різноманітні соціальні групи,
інтереси яких не є антагоністичними, їх можна примирити. В
цих умовах держава має виконувати функцію узгодження
інтересів різних груп, виступати в якості нейтрального арбітра
між конкуруючими політичними силами з метою не
допустити переважання одних над іншими.
5) Теорії демократії. Її сучасні основи закладені
французьким мислителем А. Токвілем (1805-1859). Особливий
інтерес до проблем демократії проявився після Другої світової
війни, з тих пір носить стійкий характер. В її рамках склалось
сучасне вчення про громадянське суспільство і правову
державу, права і свободи людини.
6) Теорії бюрократії (М. Вебер, Р. Мертон, А. Гоулднер,
ін). Тут досліджуються функції, структура бюрократичної
організації, питання про співвідношення бюрократії і
демократії.
7) Концепції тоталітаризму (Х. Арендт, Ф. Хайек,
Х. Ортега-і-Гасет, М. Бердяєв, ін). Поява тоталітаризму
пов’язується з антиліберальними політичними течіями, що
відкидають цінність людини і розглядають її як момент
колективної мети.
8) Теорії міжнародних відносин (Р. Арон, К. Райт,
Р. Моргентау, Д. Розенау, М. Катлан, ін).

29