Page 139 - 4332
P. 139

Зовнішня політика держави виконує три основних функції:
           охоронну,  представницько-інформаційну  і  переговорно-
           організаторську.
              У  відповіді  необхідно  вказати  і  пояснити  засоби
           здійснення зовнішньої політики (про них ми говорили вище як
           про    засоби    міжнародної     політики).    Нагадаємо      їх:
           інформаційно-пропагандистські,  політичні,  економічні  та
           військові.  Повнішу  інформацію  про  функції  та  засоби
           зовнішньої політики можна взяти із підручника “Політологія
           (теорія та історія політичної науки)” – К., 2002. – С.510-514,
           автор П. П. Шляхтун.
              Успішна реалізація основних завдань зовнішньополітичної
           діяльності  держави  залежить  від  цілого  ряду  об’єктивних  і
           суб’єктивних  факторів, які становлять державну силу певної
           країни  на  міжнародній  арені.  А  з  іншого  боку,  як  вже
           зазначалось, збільшення сили держави на міжнародній арені –
           одна  із  головних  цілей  зовнішньої  політики.  Вкажемо  на
           фактори,  виміри  державної  сили:  населення,  географічне
           розташування,  природні  ресурси,  індустріальний  розвиток
           країни,  військова  могутність,  політична  воля,  політичне
           керівництво, дипломатія, внутрішня організація, міжнародний
           авторитет держави.
              У третьому питанні підкреслимо, що національні інтереси
           і національна безпека – це дві взаємозв’язані проблеми. Адже,
           як вище було зазначено, забезпечення національної безпеки –
           одна з головних цілей зовнішньої політики, які формуються на
           базі національних інтересів. Хоча з іншого боку національна
           безпека  –  це  необхідна  умова  для  реалізації  національних
           інтересів.
              Почнемо      з   тлумачення    національних     інтересів    і
           насамперед  зазначимо,  що  саме  поняття  “національний
           інтерес”  у науковий обіг  увійшло порівняно недавно.  Тільки
           1935  р.  воно  було  включене  в  Оксфордську  енциклопедію
           соціальних  наук  і  набуло  прав  громадянства.  В  сучасній
           науковій літературі існує багато визначень даного поняття (їх,
           зокрема, наводить О. Бодрук у зазначеній у списку літератури
           статті). Ми ж виходимо з того, що національні інтереси – це
           інтегральний  вираз  інтересів  усіх  членів  суспільства,  що

                                         137
   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143   144