Page 137 - 4332

масштабів, знову постало питання про необхідність
застосування військової сили, насильства взагалі для боротьби
з ним.
Дальше доцільно дати визначення міжнародної політики.
Це є сукупна цілеспрямована діяльність народів, держав, їхніх
інститутів, соціальних спільнот, об’єднань громадян у сфері
міжнародного життя. Відповідно суб’єктами міжнародної
політики виступають: народи, держави, політичні партії,
різноманітні громадські організації, соціальні групи тощо.
При цьому саме держави, які виступають від імені тих чи
інших народів, вважаються основними суб’єктами
міжнародної взаємодії.
Реалізація міжнародної політики відбувається в різних
формах, залежить від характерних умов і можливостей.
Виділяють чотири форми міжнародної політики :
 пасивна (означає відмову від частки суверенітету на
користь інших держав; притаманна слаборозвинутим
державам);
 агресивна (для неї характерна постановка
експансіоністських цілей, втручання у зовнішню і внутрішню
політику інших держав);
 активна (характеризується пошуками рівноваги між
зовнішньою і внутрішньою політикою);
 консервативна (притаманна енергійна, навіть дещо
агресивна політика, націлена на захист досягнутого раніше
балансу між зовнішньою і внутрішньою політикою).
Міжнародна політика (головним чином та, що
здійснюється державою) характеризується чотирма видами
засобів: інформаційно-пропагандистськими, політичними,
економічними та військовими. Потрібно їх коротко пояснити.
Міжнародна політика держав орієнтується на дії, що
базуються на загальновизнаних міжнародних правилах
поведінки, основоположних принципах міжнародного життя:
невтручання у внутрішні справи, рівноправності, поваги
суверенітету, сумлінності у виконанні державами
міжнародних зобов’язань, мирного співіснування, колективної
безпеки і територіальної недоторканості й політичної

135