Page 144 - 4332

Далі зазначаємо, що в міжнародних відносинах чітко
вирізняються економічний, соціальний, політичний, духовно-
культурний аспекти. Але оскільки міжнародні відносини не
мають владного характеру, то постає проблема виокремлення
їх політичного аспекту. Важливо акцентувати, що цей аспект
не може бути визначений через владу, як це робиться
стосовно політики всередині держави. Він може бути
виокремлений на основі суб’єктів відносин, якими є політичні
інститути та особи, що їх представляють. Тобто міжнародні
політичні відносини – це відносини між державами,
політичними партіями, громадсько-політичними
організаціями і рухами, міжнародними організаціями тощо на
міжнародній арені. За такого розуміння міжнародних
політичних відносин навіть суть економічні відносини між
державами як політичними інститутами набувають
політичного характеру. Політичний аспект, політичні
відносини складають основний зміст міжнародних відносин.
Наступний аспект питання має стосуватися структури
міжнародних політичних відносин, основними елементами
якої є їх суб’єкти. Зазначимо основні підходи до
виокремлення таких суб’єктів:
 вузький підхід (Р. Арон): головним суб’єктом
міжнародних відносин вважається держава;
 широкий підхід (Д. Розенау): таким суб’єктом
називається не держава, а конкретна особистість;
 проміжний підхід: головним суб’єктом міжнародних
політичних відносин пропонують розглядати національну
політичну систему в цілому. Тобто не тільки власне державу,
а й низку інших політичних інститутів – партії, громадсько-
політичні організації, органи місцевого самоврядування, ін.
Важливо зазначити у відповіді, що під формально-
юридичним кутом зору питання про суб’єкти міжнародних
відносин вирішується через визначення суб’єктів
міжнародного права. А останніми визнаються держави,
міжнародні організації і міжнародні рухи.
У структурі міжнародних відносин розрізняють три
основних рівні: глобальний, регіональний і двосторонній.

142