Page 136 - 4332
P. 136

сукупності  міжнародних  відносин,  справляла  домінуючий  і
           визначальний  вплив  на  формування  політичного  мислення
           людей.
              Соціально-політичні й економічні зміни на рубежі 80 – 90-
           х  років  в  СРСР  та  країнах  Східної  Європи  привели  до
           народження філософії “нового політичного мислення”, з якої
           випливала  необхідність  створення  нової  парадигми  нового
           світу – світу після “холодної війни”. В основу формули нового
           політичного мислення було покладено принцип : “Від балансу
           сил до балансу інтересів”. Сучасний світ почав бачитись вже
           не як двополюсний, а багатовимірний, який включає не лише
           політичні  та  ідеологічні  критерії,  а  й  економічні,  культурні,
           релігійні, філософські тощо.
              А  після  аварії  на  ЧАЕС  1986  р.  для  неупереджених
           політиків  і  дослідників  стала  очевидною  неподільність
           безпеки,  яка  повинна  базуватись  на  взаємовигідній  основі,  з
           урахуванням  не  лише  військових,  а  й  політичних,
           економічних,  екологічних,  технологічних,  гуманістичних,  ін.
           чинників.
              В  сучасних  умовах  основними  контурами  міжнародної
           політики можна назвати такі :
                   визнання того факту, що війна перестає бути засобом
           вирішення  суспільно-політичних  проблем,  війна  має  бути
           виключена  з  життя  людства.  На  перший  план  мають  бути
           поставлені  ефективні  політичні  засоби  подолання  протиріч,
           що  виникають,  потрібні  міжнародні  організації,  здатні
           успішно вирішувати ці завдання;
                   зростає роль міжнародного права як сукупності норм
           поведінки  на  міжнародній  арені;  необхідність  виключити
           застосування  сили  чи  загрози  силою  у  міжнародних
           відносинах;
                   змінюються       пріоритети      безпеки,      виникає
           необхідність звести рівень озброєнь до мінімуму, необхідного
           для  підтримування  національної  і  міжнародної  безпеки  при
           ліквідації  найбільш  небезпечних  засобів  масового  знищення
           (ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї).
              Проте після того, як на поч. ХХІ ст. світ стикнувся з таким
           багатоликим явищем як тероризм, що набув уже глобальних
                                         134
   131   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141