Page 138 - 4332

незалежності, відповідальності агресора, поважання прав і
свобод людини.
У другому питанні ще раз підкреслимо, що основною
складовою міжнародної політики є зовнішньополітична
діяльність держав як комплекс дій, спрямованих на реалізацію
національних інтересів в міжнародних відносинах. Таким
чином, зовнішня політика – це закордонна діяльність держави.
Дії всіх інших суб’єктів політики на міжнародній арені є
складовими не зовнішньої політики держави, а міжнародної
політики.
Потрібно виділити особливості зовнішньої політики :
 вона не має владного характеру;
 зумовленість зовнішньої політики певним етапом
розвитку міжнародних відносин і конкретною ситуацією на
міжнародній арені;
 залежність зовнішньої політики не тільки від
держави, що її здійснює, а й від ступеня погодженості або
конфлікту інтересів даної держави з інтересами та
устремліннями інших держав;
 має власне інституціональне забезпечення
(міністерство закордонних справ з мережею закордонних
дипломатичних представництв; органи зовнішньої розвідки;
міністерства зовнішньої торгівлі чи зовнішньоекономічної
діяльності).
Необхідно наголосити на тому, що в основі зовнішньої
політики держави лежать національні інтереси як
інтегральний вираз інтересів усіх членів суспільства, що
реалізуються через політичну систему. Про національні
інтереси будемо говорити докладніше в третьому питанні.
Далі важливо відзначити, що на основі
зовнішньополітичних інтересів визначаються цілі зовнішньої
політики. Вони зумовлюються різними чинниками: суспільно-
політичним ладом, формою державного правління, типом
політичного режиму, історичними особливостями,
геополітичними умовами тощо. Серед багатоманітних цілей
зовнішньої політики виокремимо найголовніші: забезпечення
національної безпеки; збільшення сили держави; зростання
престижу та зміцнення міжнародних позицій держави.
136