Page 134 - 4332

14 Хозин А. Г. Индийская философия ненасилия и
проблема перестройки международных отношений /
А. Г. Хозин //Социально-политические науки. – 1990. – №12.
15 Хозин Г. С. Джеймс Розенау как теоретик
международных отношений / Г. С. Хозин // Социально-
политические науки. – 1991. – №12.
16 Цыганков П. А. Раймон Арон о политической науке и
социологии международных отношений / П. А. Цыганков //
Социально-политические науки. – 1991. – №5.
17 Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної
науки) : Підручник / П. П.Шляхтун. – К., 2002. – С.502-539.

Відповідь на 1-ше питання варто розпочати з короткого
огляду історії міжнародної політики. Так, підкреслити, що
міжнародна політика як спосіб взаємодії і взаємовідносин між
різними соціальними групами (племенами, націями), а також
державами, союзами держав формується разом з виникненням
і розвитком цих спільнот. Вже перші рабовласницькі держави
(виник. у 4-3 тис. до н.е. в Єгипті та Межиріччі) здійснювали
міждержавні відносини, створювали союзи, військово-
політичні об’єднання переважно для спільного ведення воєн.
Потрібно наголосити на тому, що історично першою, а
впродовж тривалого часу і переважною складовою
міжнародної взаємодії виступала боротьба, змагання за
перерозподіл територій, збереження територіальної цілісності,
суверенітету, недоторканості, оскільки територіальне питання
є найважливішим як при виникненні держави, так і в
подальшому її існуванні. На основі цього формувались і
первісні уявлення про міжнародну політику.
Потрібно зазначити, що і в середні віки війни та
протиборство залишались головним елементом міжнародної
політики. Більше того, феодальне міжнародне право
визнавало війну засобом вирішення міжнародних проблем. В
цей же час поступово зароджується і набуває поширення
неконфліктне міждержавне спілкування, практика досягнення
домовленостей, укладання угод (напр., про умови плавання в
нейтральних водах; прикордонні та майнові питання; права
іноземців тощо), розширюється міжнародна торгівля.

132