Page 64 - 4329

Системні відносяться до конкретних систем управління.
Локальні звернені до окремих елементів управлінських систем.
Локальний – це такий, що не виходить за певні межі; місцевий. || Власт. певній
місцевості, певному середовищу.
За галузями і сферами застосування можна виділити методи управління,
вживані в державному управлінні, бізнесі, торгівлі, промисловості і т. п.
Отже, методи управління – це сукупність способів і прийомів впливу на
колектив працівників та окремих виконавців з метою ефективного досягнення
показників організацій.
Відповідно до мотиваційної характеристики, наприклад, Федір Іванович Хміль у
1
складі методів управління виділяє три групи:
економічні методи, які об’єднують усі методи, за допомогою яких здійснюється
вплив на економічні інтереси колективів і окремих її членів (матеріальним
стимулюванням окремих працівників і колективів у цілому). До складу економічних
методів управління належать організаційно-виробниче планування, метод комплексних
цільових програм, комерційний розрахунок, система економічних регуляторів
господарської діяльності;
організаційно-розпорядчі методи, які спрямовані на використанні таких
мотивів виробничої діяльності, як почуття обов'язку, відповідальності, у тому числі
адміністративної, відрізняються прямим характером впливу: будь-який
регламентуючий або адміністративний акт піддається обов'язковому виконанню;
соціальні методи, які ґрунтуються на використанні соціального механізму, що
діє в колективі (неформальні об'єднання, статус особистості, система взаємостосунків,
соціальні потреби та ін.).
Деякі інші автори теж поділяють методи управління на 3 групи (однак третю
групу методів називають соціологічними, доповнюючи їх психологічним впливом):
1) адміністративні, в основі яких лежить механізм прямого примусу,
обов’язковості (організаційні, розпорядчі, правові методи);
2) економічні, дія яких здійснюється без спеціального адміністративного
втручання та характеризується певним автоматизмом, пов’язуючи інтереси
підприємства та окремих виконавців (планування, технічно-економічний аналіз,
економічні стимулювання, ціноутворення);
3) соціологічні, які передбачають систему заходів соціального або
психологічного впливу на колектив (умови праці, медичне обслуговування,
забезпечення відпочинку, моральні стимули).
Як бачимо, найбільшого поширення набула класифікація методів управління,
зумовлена їх змістом. З цього погляду Андрій Миколайович Фомичов виокремлює вже
2
чотири групи методів:
організаційні;
адміністративні;
економічні;
соціально-психологічні.
Зрозуміло, подібний спосіб поділу методів управління на групи є достатньо
умовним, оскільки всі вони мають безліч загальних рис і схильні до взаємного впливу.
Тільки характерні відмінності в способах дії на об'єкт управління дозволяють
розглядати кожний з вищенаведених методів окремо.

1
Хміль Ф.І. Менеджмент: Підручник. – К.: Вища шк., 1995. – С. 94–95.
2
Фомичев А. Н. Административный менеджмент: Учебное пособие. – М: Издательско-торговая
корпорация "Дашков и К", 2003. – С.146–147.

64