Page 151 - 4329

Система управління кадрами – містить кадрову політику, тобто розробку
вимог до кадрів організації, формування штатно-посадової структури, підбір і
формування трудового колективу, а також оцінку ділових і особистих якостей
працівників.
Скалярний ланцюг – ієрархія рівнів управління в організації, що формується у
процесі делегування лінійних повноважень.
Соціальна відповідальність – діяльність організації, направлена на благо
суспільства, здійснювана за ініціативою адміністрації, а не виходячи з вимог закону.
Соціальна відповідальність визначається соціальною значущістю підприємства і
характеризується такими основними складовими: відповідальною соціальною
поведінкою, стабільною комунікаційною і інноваційною поведінкою.
Стадії контролю – тимчасові характеристики об'єкта управління, які
визначаються за календарними датами або за стадіями життєвого циклу.
Статус – правове становище (організації, керівника або працівника), яке
визначає сукупність прав і обов'язків.
Стиль керівництва – сукупність прийомів і способів, які використовує
керівник. Залежно від способу ухвалення управлінських рішень розрізняють три стилі
керівництва: автократичний (рішення ухвалюються керівником одноосібно),
демократичний (рішення ухвалюються колегіально керівником і підлеглими йому
працівниками) і ліберальний (керівник ставить перед робочою групою загальні цілі і
здійснює поточний контроль, а рішення ухвалюють самі працівники).
Стратегічний менеджмент – один з основних напрямів сучасного
менеджменту, головне завдання якого полягає у виробленні генерального курсу,
перспективних цілей організації і розробці конкретних програм для їх досягнення.
Стратегічний менеджмент розглядає широке коло питань, пов'язаних з проблемами
управління компанією на стратегічному рівні.
Сучасний менеджмент – характеризується інтеграцією виробництва і
управління, відображає взаємозв'язки, що ускладнюються, між зовнішнім і внутрішнім
середовищем організації, направлений на збереження і дбайливе використання
непоправних природних ресурсів як важливого чинника стійкого розвитку економіки, а
також передбачає ефективне використання людських ресурсів організації.
Теорії мотивації – використовувані в практиці менеджменту поведінкові
(біхевіористські) концепції, в основі яких лежить аналіз чинників, що дозволяють
виявити можливість реалізації в даній системі управління тих або інших мотивів
поведінки людини.
Теорія управління – комплексне інтегроване наукове напрям, що досліджує
соціально-економічні, соціально-психологічні і організаційно-технічні процеси, що
відбуваються в соціальних системах (тобто в організаціях).
Технологія управління – процес, протягом якого відбувається послідовне
перетворення предмета управлінського праці (необхідної для ухвалення рішень
інформації) в продукт управлінської праці (управлінські рішення) за допомогою
застосування засобів управлінської праці (знань і досвіду керівника).
Управління людськими ресурсами – системний, комплексний безперервний
процес роботи керівництва організації з виконавчим персоналом (тобто з людськими
ресурсами).
Управлінський потенціал – сукупність всіх ресурсів, які має в своєму
розпорядженні система управління.
Управлінське рішення – вибір альтернативи, здійснений керівником у рамках
його посадових повноважень, направлений на досягнення мети організації.
Фільтрація – відбір і стиснення інформації в процесі комунікації.
Фінансовий контроль – контроль витрачання грошових засобів в організації.

150