Page 147 - 4329

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ І ТЕРМІНІВ

Адміністративний менеджмент – один з основних напрямів сучасного
менеджменту, який вивчає адміністративно-розпорядчі форми управління.
Альтернатива – один з можливих варіантів вирішення проблеми.
Вертикальні комунікації – обміни інформацією між різними рівнями
управління.
Відповідальність – 1) Покладений на когось або взятий на себе обов'язок
відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. 2) Серйозність,
важливість справи, моменту тощо.
Відповідальність виконавця – зобов'язання працівника виконувати властиві
його посаді завдання і відповідати за результати своєї праці.
Відповідальність керівника – обов'язок відповідати за результати праці
підлеглих йому працівників.
Відправник – учасник процесу комунікації, що здійснює формулювання
повідомлення і передачу його одержувачеві.
Влада – можливість впливати на поведінку працівників організації і
розпоряджатися її ресурсами.
Внутрішньофірмова інформаційна система – сукупність інформаційних
потоків, що задовольняють потреби організаційних центрів управління в необхідній для
ухвалення рішень інформації. Складається з технічних засобів обробки інформації,
каналів зв'язку і інформації, зафіксованої на відповідних носіях.
Горизонтальні комунікації – інформаційні обміни між підрозділами одного
рівня управління організації.
Група – сукупність людей, об'єднаних спільністю інтересів і що здійснюють
спільну діяльність.
Делегування повноважень – передача завдань і повноважень певній особі, яка
приймає на себе зобов'язання їх виконання.
Детерміноване рішення – рішення, прийняте в умовах визначеності,
результатом якого є єдино можлива подія.
Диверсифікація ризику – розподіл засобів, що інвестуються, між різними не
зв'язаними між собою об'єктами вкладень з метою зниження ступеня ризику.
Ділова стратегія – стратегія на рівні окремих підприємств, що входять до
складу корпорації або холдингу. Головне завдання ділової стратегії – забезпечити фірмі
довгострокову конкурентну перевагу.
Економічні основи управління – управлінські відносини як частина
виробничих відносин, що виникають між суб'єктом і об'єктом управління.
Етика – формальні (писані) і неформальні (неписані) норми поведінки
керівників і персоналу конкретної організації.
Ефективність управління – ефективність діяльності людей у процесі
функціонування організації. Визначається як співвідношення досягнутого в процесі
здійснення управлінської діяльності результату і ресурсів, витрачених на його
досягнення. Ефективність управління нерозривно пов'язана з ефективністю всієї
організації і є її невід'ємною частиною.
Завдання мотивації – виявлення конкретних потреб певної людини з метою
вибору найбільш оптимального варіанту стимулюючої дії, що підвищує його активність
у досягненні власної мети і цілей організації.
Зворотний зв'язок – реакція одержувача на прийняте повідомлення доведена до
відправника; одна з основних умов ефективності процесу комунікації.
Імідж – образ особи (керівника, працівника) або організації, що цілеспрямовано
розробляється і пропагований через засоби масової інформації та реклами.

146