Page 149 - 4329
P. 149

Людські ресурси – всі працівники будь-якої організації.
                         Маркетинг  –  найважливіша  функція  управління  фірмою  на  основі  обліку  і
                  аналізу  зовнішніх  чинників,  здійснювана  з  метою  визначити,  що  проводити  і  в  якій
                  кількості,  а  також  сформувати  цілі  функціонування  організації,  на  досягнення  яких
                  повинен бути направлений менеджмент.
                         Маркетинг інтегрований – всі служби фірми працюють на досягнення мети,
                  встановленої  на  основі  результатів  маркетингових  досліджень;  при  цьому  продукт  і
                  його  споживач  формуються  одночасно  (паралельно),  тобто  виробник  і  споживач
                  спільно ухвалюють основні рішення від зародження ідеї про виробництво нового виду
                  продукції  до  реалізації  вказаної  ідеї.  Інтегрований  маркетинг  найбільш  всього
                  підходить для складної науко- і капіталомісткої продукції.
                         Менеджмент:
                         як явище – управління організаціями (соціально-економічними системами), що
                  функціонують в умовах ринкової економіки;
                         як  система  –  сукупність  принципів,  методів,  засобів  і  форм  управління
                  організацією:
                         як  процес  —  сукупність  послідовних  взаємозв'язаних  управлінських  функцій:
                  маркетингу, планування організації, мотивації, регулювання, обліку, контролю і аналізу
                  ефективності;
                         як наука – наука, що вивчає загальні закони, закономірності принципи і методи
                  управління соціально-економічними системами;
                         як орган управління  –  сукупність структурних підрозділів апарату  управління
                  організації.
                         Менеджмент людських ресурсів – див. управління людськими ресурсами.
                         Мета управління – те, що відноситься до майбутнього, бажаний стан об'єкта
                  управління.
                         Метод – 1) Спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя. || Підхід митця,
                  письменника  (школи,  течії  і  т.  ін.)  до  вивчення  життя  і  відображення  його  у  своїх
                  творах.  2)  Прийом  або  система  прийомів,  що  застосовується  в  якій-небудь  галузі
                  діяльності (науці, виробництві тощо). || Спосіб дії, боротьби і т. ін.
                         Методи  експертних  оцінок  –  способи  розробки  і  обґрунтування  рішень,
                  засновані на використанні узагальнених думок фахівців-експертів.
                         Методи моделювання – способи розробки і оптимізації рішень, що ґрунтуються
                  на використанні математичних моделей.
                         Місія  організації  –  призначення  організації  в  умовах  постійно  змінного
                  зовнішнього  середовища,  тобто  певна  концепція  управління,  що  дозволяє  зробити
                  організацію  відмінною  від  інших  підприємств  і  фірм.  Місія  організації  є  містким
                  виразом накопичених організацією цінностей, стилю управління і підходу до ухвалення
                  управлінських  рішень.  Місія  сприяє  створенню  певної  корпоративної  культури
                  (корпоративного духу) організації.
                         Мотивація – управлінська функція, що використовує мотиви поведінки людини
                  для найбільш успішного і ефективного його функціонування в організації.
                         Норма  керованості  –  кількість  працівників,  безпосередньо  підлеглих  одному
                  керівникові.
                         Облік  –  одна  з  функцій  менеджменту,  що  є  управлінською  діяльністю,  яка
                  фіксує стан об'єкта управління із заданого до конкретного моментів часу.
                         Обов'язкове  узгодження  –  різновид  повноважень  апарату  управління,  що
                  означає  для  керівника  обов'язок  обговорювати  і  погоджувати  з  відповідними
                  підрозділами або працівниками адміністрації  підприємства проекти підготовлених до
                  ухвалення рішень.
                         Одержувач – учасник процесу комунікації, якому адресується повідомлення.




                                                              148
   144   145   146   147   148   149   150   151   152   153   154