Page 131 - 4329

індивід знаходить для себе зразки для наслідування. Її цілі і цінності, норми і форми
поведінки, думки і почуття, судження і погляди стають для нього значущими зразками
для наслідування і проходження. Нереферентною вважається така мала група,
психологія і поведінка якої чужо для індивіда або байдуже для нього. Окрім цих двох
типів груп, можуть існувати і антиреферентні групи, поведінку і психологію членів
яких чоловік абсолютно не приймає, засуджує і відкидає.
Всі природні групи можна розділити на слаборозвинені і високорозвинуті.
Слаборозвинені групи характеризуються тим, що в них немає достатньої
психологічної спільності, налагоджених ділових і особистих взаємин, структури
взаємодії, що склалася, чіткого розподілу обов'язків, визнаних лідерів, ефективної
спільної роботи. Високорозвинуті є соціально-психологічними спільності, такими, що
відповідають всім перерахованим вище вимогам. Слаборозвиненими за визначенням є,
наприклад, умовні і лабораторні групи (останні часто лише на перших етапах їх
функціонування).
1
Серед малих груп особливо виділяються колективи . Психологія розвиненого
колективу характеризується тим, що діяльність, ради якої він створений і якою на
практиці займається, має, поза сумнівом, позитивне значення для дуже багатьох людей,
не тільки для членів даного колективу. У колективі міжособові відносини засновані на
взаємній довірі людей, відвертості, чесності, порядності, взаємній пошані і т.п.
Щоб можна було назвати малу групу колективом, вона повинна відповідати ряду
найвищих вимог: успішно справлятися з покладеними на неї завданнями (бути
ефективною відносно основної для неї діяльності), мати високу мораль, хороші людські
відносини, створювати для кожного члена можливість розвитку як осіб, бути здібною
до творчості, тобто як група давати людям більше, ніж може дати сума тієї ж кількості
індивідів, що працюють окремо.
Психологічно розвиненою як колектив вважається така мала група, в якій
склалася диференційована система різних ділових і особистих взаємин, що будуються
на високій етичній основі. Такі відносини можна назвати колективістськими (не
плутати з політекономічним трактуванням).
Особлива увага в ході соціально-психологічного вивчення груп і колективів
приділяється взаєминам. Вони, у свою чергу, діляться на офіційні і неофіційні,
відносини керівництва і підпорядкування (зокрема, лідерства), ділові і особисті,
раціональні і емоційні.
Офіційними називають відносини, що виникають між людьми на посадовій
основі. Вони фіксуються законом, регулюються положеннями, затвердженими
офіційно, відповідними правилами і нормами. На відміну від них неофіційні відносини
складаються на базі особистих, або приватних, взаємин людей. Для них не існує
відповідної юридичної бази, загальноприйнятих законів, твердо встановлених норм.
Ділові відносини виникають у зв'язку із спільною роботою або по її приводу, а
особисті — як відносини, що складаються між людьми незалежно від виконуваної
роботи.
У раціональних міжособових відносинах на перший план виступають знання
людей один про одного і об'єктивні оцінки, які їм дають ті, що оточують. Емоційні
відносини — це, навпаки, оцінки суб'єктивні, засновані на особистому,
індивідуальному сприйнятті людини людиною. Такі відносини обов'язково
супроводжуються позитивними або негативними емоціями; вони далеко не завжди
засновані на дійсній, об'єктивній інформації про людину.

1 Колектив – сукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами.
|| Група людей, зв'язаних спільною працею в одній організації, установі, на
підприємстві тощо.

130