Page 127 - 4329

По-перше, тому, що в організації повинні прийматися тільки такі рішення, які
реалізують її цілі функціонування.
По-друге, щоб уникнути діяльності, яка заважає досягненню мети
функціонування, глобальна мета, тобто місія, повинна бути доведена до кожного
керівника і виконавця.
Зміст місії реалізується на практиці за допомогою постановки і досягнення мети
функціонування.

2 Вибір правової форми організації

Основна проблема при виборі оптимальної правової форми організації
полягає в тому, що необхідно знайти оптимальне для засновників співвідношення між
їх правами, вигодами і обов'язками. Чим вищий ступінь відповідальності засновників за
зобов'язаннями організації, тим вищий рейтинг організації на ринку. З іншого боку, у
разі банкрутства підприємства його засновники зазнають втрат, пропорційних ступеню
їх відповідальності. Отже, ступінь відповідальності засновників організації повинен
бути мінімально достатнім для того, щоб забезпечити необхідний рівень довіри з боку
ділових партнерів, і в той же час цілком прийнятним для самих засновників.
У зв'язку з участю в утворенні майна юридичної особи його засновники
(учасники) можуть мати зобов'язання стосовно цієї юридичної особи або речові права
на його майно, а також не мати таких прав. З цієї точки зору всі організації можна
розділити на три основні групи.
1) До організацій, відносно яких їх учасники мають зобов'язальні права,
відносяться господарські товариства і організації, виробничі і споживчі кооперативи.
2) До організацій, на майно яких їх засновники мають право власності або інше
1
речове право, відносяться державні і муніципальні унітарні підприємства, зокрема
дочірні підприємства, а також установи, що фінансуються власником.
До організацій, відносно яких їх засновники (учасники) не мають майнових
прав, відносяться громадські і релігійні організації (об'єднання), добродійні й інші
фонди, об'єднання юридичних осіб (асоціації і спілки).
Комерційні організації можуть створюватися у формі господарських товариств
і суспільств, виробничих кооперативів, державних і муніципальних унітарних
підприємств.
Юридичні особи, що є некомерційними організаціями, можуть створюватися у
формі споживчих кооперативів, громадських або релігійних організацій (об'єднань),
установ, що фінансуються власником, добродійних і інших фондів, а також в інших
формах, передбачених законом.
Некомерційні організації можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише
постільки, поскільки це служить досягненню мети, ради якої вони створені, і відповідає
цим цілям.
Будь-які організації підлягають державній реєстрації в органах юстиції в
порядку, визначуваному законом про реєстрацію юридичних осіб. При державній
реєстрації фірмове найменування організації вводитьться в єдиний державний реєстр
юридичних осіб, відкритий для загального ознайомлення.
Будь-яка організація діє на підставі статуту, або засновницького договору і
статуту, або тільки засновницького договору. У випадках, передбачених законом,

1 Унітарний - об’єднаний, який становить собою одне ціле. || Спрямований на
об'єднання; який об'єднує. •• Унітарна держава — форма державного устрою, за якого
територія держави не має у своєму складі федеративних одиниць (штатів, земель), а
підрозділяється на адміністративно-територіальні одиниці (райони, області і т. ін.).

126