Page 123 - 4329

Для визначення особистих якостей керівника (його стабільного стиля керування)
Ф. Фідлер запропонував проводити опитування керівників. Опитування має на меті
з’ясувати ставлення керівника до підлеглого, з яким менш за все хотілося би працювати
(найменш привабливий колега – НПК). Логіка оцінки результатів опитування є такою:
– керівник, який порівняно доброзичливо характеризує НПК, як правило,
орієнтований на людські відносини, уважно ставиться до підлеглих;
– керівник, який жорстко негативно описує НПК, в основному зосереджений на
завданні і мало стурбований людськими аспектами в управлінській діяльності.
Далі у моделі Ф. Фідлера передбачається, що:
- відносини між керівниками і підлеглими можуть бути як хорошими, так і
поганими;
- завдання може бути структурованим і не структурованим;
- посадові повноваження керівника можуть бути сильними та слабкими.
Різні сполучення (комбінації) цих факторів дають 8 можливих (потенційних)
стилів керування. Залежно від рейтингу НПК змінюється і стиль ефективного
керування. Тобто менеджера з певним ставленням (відношенням) до НПК слід
призначати керувати підрозділом з відповідною комбінацією ситуаційних факторів
(див. мал. 6.6.).

Мотивовані
високий людськими
відносинами
керівники
працюють
ефективно
Оцінка

НПК
Мотивовані

завданням
низький
керівники

1 2 3 4 5 6 7 8
Взаємовідносини між
керівниками та Хороші Погані
підлеглими
Ситуаційн Структура Структуроване Не структуроване Структуроване Не структуроване
завдання
і Сильні Слабкі Сильні Слабкі Сильні Слабкі Сильні Слабкі
Посадові повно-
важення керівника

Малюнок 6.6 – Ситуаційна модель керування Ф. Фідлера

Графік, наведений на рисунку 6.6., дозволяє зробити такі висновки:
- керівники, орієнтовані на завдання, найефективніші у ситуаціях 1, 2, 3 і 8;
- керівники, орієнтовані на людські відносини, ефективно керують у
ситуаціях 4, 5 і 6;
- у ситуації 7 добре можуть працювати обидва типи керівників.
- Теорія “життєвого циклу” П. Херсі і К. Бланшара. В основу теорії
“життєвого циклу” покладено гіпотезу, що ефективність стиля керування залежить від
ступеня “зрілості” виконавців (підлеглих). В рамках цієї теорії під “зрілістю”
розуміється:
- здатність підлеглого нести відповідальність за свою поведінку;
- бажання досягти поставленої перед ним мети;
- освіта та досвід щодо конкретного завдання, яке необхідно виконати.

122