Page 31 - 4306

ня, скотарські племена семітського походження – предки
єврейського народу. Пропущені крізь призму міфу істори-
чні події приблизно трьох століть, з XIII до X ст. до н.е.,
коли євреї остаточно осіли на теренах Палестини, склали
величезну частину тексту Старого Завіту, значення якого в
історії світової культури важко переоцінити. Перехід до
землеробства та осілого способу життя прискорив процес
розпаду родоплемінної організації й перехід до класового
суспільства і становлення держави, що також відбилося в
біблейських текстах. Давньоєврейська держава в різних
формах (світській, часом жрецькій і теократичній) проіс-
нувала майже тисячу років, з X ст. до н.е. по 70 р. н.е., ко-
ли Палестина була остаточно захоплена Римом і перетво-
рена на одну з провінцій Римської імперії.
Епоха монархії і є часом формування юдейського кор-
пусу Біблії (Старого Завіту). Саме цей культурний текст є
унікальним джерелом інформації про давньоєврейську
культуру й разом з тим важливим чинником її розвитку.
Формування Біблії сприяло розвою літургійної й світ-
ської поезії, збагаченню жанрових форм (гімнів, молитов
подяки, ламентацій – прохання, звернень до бога й т.п.)
Літургійна (богослужебна) поезія поєдналася з музикою,
насамперед хоровим співом, що було введено в богослу-
жебну практику царем Давидом, співаком і музикою. Світ-
ська поезія увійшла в Біблію циклом любовної лірики –
Піснею Пісень, авторство якої приписується цареві Соло-
мону, хоча часи створення Пісні Пісень і царювання Соло-
мона розділяють кілька століть. У любовноеротичній по-
езії Пісні Пісень дослідники вбачають вплив еллінізму,
тобто східної культури, що склалася насамперед під зна-
ком античної (грецької) культури часів Олександра Маке-
донського. Однак той факт, що великих царів – засновни-
ків єврейської держави – міф наділяє художніми смаками і
здібностями, свідчить про особливу роль мистецтва в сві-
тобаченні древніх євреїв.
Постає й такий літературний жанр як повчальна проза
– наприклад, біблійна Книга Йова, що містить елементи
різних літературних жанрів: поеми, ліричної драми й філо-
софського трактату, що осмислює нерозв’язні протиріччя
буття. Основне з них виглядає для безіменного автора так:
31