Page 29 - 4306

віть відразливим натуралізмом, але водночас із вражаючи-
ми уяву лаконізмом і виразністю. Світової популярності
набули, приміром, зображення шеду – крилатих биків з
людськими обличчями, що стояли внизу сходів царського
палацу. Древній скульптор блискуче вирішує в них про-
блему відповідності реальності: бики мають по п’ять ніг,
розташованих таким чином, що, звідки б не дивився на них
глядач, спереду чи збоку, він бачить грізних стражів входу
чотириногими. Таким чином, проблема співвідношення
реальності й умовності в мистецтві усвідомлюється вже в
мистецтві древньої Ассирії.
Неможливо обминути увагою й знамениту бібліотеку
царя Ашшурбаніпала (VII століття до н.е.). У своєму пала-
ці в Ниневії, столиці Ассирійського царства, Ашшурбані-
пал зібрав грандіозну колекцію рукописів, надто ж якщо
врахувати, що клинописні тексти писалися на десятках
тисяч глиняних табличок. Серед цих текстів і теогонічна
поема «Енума Еліш» («...Коли вгорі...»), яка переповідає
ще одну добіблійську версію всесвітнього потопу, що ста-
вся внаслідок гніву богів. Величезне книгосховище, ма-
буть, утримувалося в зразковому порядку: в ньому було
знайдено каталог (зрозуміло, теж глиняний) з переліком
назв текстів та інформацією про місце їхнього зберігання.
Ассиро-вавилонська культура стала спадкоємицею
культури Древньої Вавилонії. Вавилон, що входив до
складу могутньої Ассирійської держави, а в VI ст. до н.е.
став столицею Нововавилонського царства, або Халдейсь-
кої держави (від назви пануючого етносу – халдеїв), був
величезним (понад мільйон жителів) східним містом, що
гордовито йменував себе «пупом землі». Увійшли в при-
слів’я «стіни Вавилона», «висячі сади Семіраміди», «Вави-
лонська вежа» тощо.
Вавілоняни подарували світовій культурі позиційну
систему чисел, точну систему виміру часу (першими роз-
ділили годину на 60 хвилин, а хвилину – на 60 секунд),
навчилися вимірювати площу геометричних фігур, відріз-
няти зірки від планет і присвятили кожен день ними ж
«винайденого» семиденного тижня окремому божеству
(сліди цієї традиції збереглися у назвах днів тижня в ро-
манських мовах). Залишили вавілоняни нащадкам і астро-
29