Page 25 - 4306

ки реформам Ехнатона, що розхитали тисячолітню релі-
гійну традицію, принципово змінився й характер мистецт-
ва: у ньому з’явилася увага до повсякденного існування
людини, зазвучали мотиви милування принадністю навко-
лишнього світу й навіть певний гедонізм. Згідно з новим
мистецьким каноном зображення стають більш живими,
динамічними, втрачають величавість попередніх періодів
(особливо попередника Ехнатона – Аменхотепа III, чиї
колосальні статуї, з них два знаменитих «колоси Мемно-
на», сягали 24 метрів заввишки). Прекрасними зразками
нового бачення людської натури є, зокрема, скульптурні
портрети цариці Нефертіті, самого Ехнатона та їхньої ро-
дини. Неперевершеною за своїм естетичним наповненням і
досі залишається посмертна золота маска спадкоємця Ех-
натона – фараона Тутанхамона.
Вже за життя наступника Ехнатона статус жерців і ко-
лишньої релігійної системи було відновлено; столицю знов
перенесено до Фів, а новий фараон Тутанхатон прийняв
ім’я Тутанхамона, підкресливши цим повернення культу
Амона. Ахетатон повністю занепадає, а разом з містом і
новаторські тенденції в культурі. Після правління фараонів
20-ї династії (від якої залишився, наприклад, знаменитий
вирубаний у скелі храм Абу-Сімбел з чотирма 20-
метровими статуями Рамсеса II й храм Амона в Ель-
Карнаку). Близько 1070 р. до н.е. наступає доба осені дав-
ньоєгипетської культури; за незначними винятками, Єги-
пет перебуває під владою лівійських, кушитських, ассірій-
ських правителів, потім двічі входить до складу Перської
імперії, аж поки у 332 р. до н.е . завоювання Єгипту маке-
донським царем Олександром Великим не включає цю
втомлену від власної древності культуру в межі елліністи-
чного світу.
Єгипетська культура за довгий час свого існування
справила вагомий вплив на розвій культури цілого ряду
держав і народів. У період Новоо царства Єгипет був важ-
ливим центром давньоєврейської діаспори, його літератур-
ні традиції легко прочитуються у Старому Завіті юдеїв. В
елліністичну добу саме Єгипет стає основним ареалом
культурного взаємовплив у «Заходу й Сходу». Майже на
все Середземномор’я поширилися містичні культи Ізіди й
25