Page 21 - 4306

уособленими в образі вселенського змія Апепа (Anona).
Після смерті людська душа потрапляла на суд Осіріса, що
був верховним суддею загробного світу, й гріхи її зважу-
валися на терезах Ma’ат. На душу, що була обтяжена грі-
хами й виявлялася тяжчою за страусове перо (символ бо-
гині істини, чекало чудовисько Aмт (Амут, Амемт) і пожи-
рало її після суду, тобто знищувало остаточно, виштовху-
вало у зону хаосу без надії на повернення. Душам правед-
ників судилося вічне життя зі збереженням со ціального
статусу, здобутого в цьому світі.
У політичному відношенні Стародавній Єгипет являв
собою типову східну деспотію з тотальною владою держа-
ви, образ якої у свідомості людини зливався з сакральною
фігурою фараона. Фараон був живим божеством, предме-
том загального поклоніння. Навіть вимовляти його ім’я
смертним заборонялося; натомість вживали словосполу-
чення «великий дім», що і є буквальним перекладом тер-
міну «фараон» (від давньоєврейського «пер ‘аа»).
Давньоєгипетська держава виникла ймовірно в остан-
ніх століттях IV тис. до н.е. в результаті підкорення напів-
легендарним царем Верхнього (Південного) Єгипту Мене-
сом (Міною) та Нижнього (Північного) царства, що розта-
шовувалося переважно в дельті. Загалом в історії Старо-
давнього Єгипту, якщо вірити складеним жерцем Манефо-
ном спискам правителів, було 30 династій, що налічували
іноді десятки фараонів. Період до початку правління пер-
шої династії прийнято називати переддинастичним (зараз
відомо 13 імен фараонів цього періоду, об’єднаних у так
звану «нульову» династію). Наприкінці переддинастичного
періоду сформувалися основні особливості давньоєгипет-
ської культури: ієрогліфічна (священна) та ієратична
(спрощена, скорописна) системи писемності, художній
канон, релігійні уявлення з культом мертвих. Традицій-
ність, самодостатність і консерватизм давньоєгипетської
культури зумовили майже незмінний характер цієї цивілі-
зації протягом трьох тисячоліть її існування.
Уже в епоху Старого царства (близько 2755-2255 pp.
до н.е. ) за фараона Джосера його верховним сановником,
геніальним архітектором, лікарем і мудрецем Імхотепом
була споруджена перша грандіозна царська усипальниця у
21