Page 19 - 4306
P. 19

суб’єктивізм», «штучність – природність», причому пози-
               тивні (з  точки  зору  якоїсь  культурно-історичної  епохи)
               характеристики  здебільшого  приписувалися  Заходу,  а  не-
               гативні –  Сходу.  Це  цілком  відповідало  принципам  так
               званого «європоцентризму» як прояв етноцентризму, тобто
               погляду на всі інші культури крізь призму досягнень влас-
               ної (в даному разі європейської), що вважалася за модель
               світового  розвитку.  У  сучасній  культурології  переважає
               прагнення знайти об’єктивні глибинні причини відміннос-
               тей між Заходом і Сходом.
                    У давні часи на території Близького Сходу розквітну-
               ли  могутні  цивілізації:  Шумер,  Єгипет,  Вавилон,  Фінікія,
               Палестина.  У  соціально-політичному  плані  загальними
               відмітними рисами більшості з цих цивілізацій були: дес-
               потичний характер правління водночас із жорсткою моно-
               полізацією й централізацією влади (своєрідний ранній то-
               талітаризм),  персоніфікація  влади  у  фігурі  деспота (царя,
               фараона),  сакралізація,  тобто  абсолютне  підпорядкування
               усіх  форм  суспільного  життя  релігійним  нормам,  повна
               домінація держави над людиною. Державний апарат орга-
               нізаційно забезпечував функціонування життєво важливих
               для країн Сходу іригаційних систем (нерідко в гігантських
               масштабах,  як  у  Стародавньому  Єгипті),  здійснював  пре-
               стижне будівництво (піраміди, палаци тощо), контролював
               усі сторони життя підданих, проводив активну завойовни-
               цьку політику – необхідний механізм культурної експансії
               за умов екстенсивних форм економіки.

                    2. Культура Стародавнього Єгипту

                    Усі  відзначені  вище  риси  повною  мірою  притаманні
               культурі  Стародавнього  Єгипту –  першої  цивілізації  Ста-
               родавнього Сходу, що після багатьох століть цілковитого
               забуття була заново відкрита європейцями після єгипетсь-
               кого походу Наполеона й розшифрування ієрогліфів, роз-
               початого  в XIX  ст.  французьким  лінгвістом,  засновником
               наукової  єгиптології  Жаном-Франсуа  Шампольйоном.
               Культ писемності (в Єгипті був бог Тот – винахідник ієро-
               гліфів) забезпечив схоронність багатьох текстів, висічених
               на камені, записаних на стінах, папірусних сувоях. Це на-
               самперед так звані «Тексти пірамід», «Тексти саркофагів»,
                                             19
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24