Page 15 - 4306
P. 15

дяність», що виділяє людину з природи, варварського ста-
               ну. Культура стала мірою, що відрізняє римлянина від вар-
               вара,  цивілізовану  людину  від  дикуна,  природне  від  не-
               природного (штучного). У Давній Греції слово «культура»
               (від лат. cultura – обробка, вирощування, догляд) стосува-
               лось землеробської праці. У переносному значенні культу-
               ра –  це  догляд,  поліпшення,  ушляхетнення  тілесно-
               душевно-духовних нахилів та здібностей людини. Відпові-
               дно існує культура тіла, душі і духовна культура (у цьому
               сенсі Цицерон  говорить уже  про cultura animi –  культуру
               душі).
                    Отже, культура – це сукупність матеріальних і духов-
               них цінностей, які відображають активну творчу діяльність
               людей у ході історичного розвитку суспільства. Культура –
               це спосіб діяльності людини, засобами якого по історичній
               вертикалі  створюються  матеріальні  та  духовні  цінності.
               Таким чином, культура є умовою суспільного буття люди-
               ни, а суспільство – поле культурної діяльності людини.
                    Специфіка  культури  як  характеристики  духовно-
               практичного освоєння людиною світу (зовнішнього та вну-
               трішнього) відбивається у тому, що вона (культура) свід-
               чить, в якій мірі людина стала для себе та інших людиною,
               як  вона  відчуває  та  усвідомлює  себе  такою.  Культура  в
               такій самій мірі, як і праця, робить людину людиною. Але
               якщо праця – це єдина соціальна субстанція, що створює
               людину та розвиває її сутнісні сили, то культура є єдиною
               соціальною мірою, демонструючи, в якій мірі людина ста-
               ла людиною. Інакше кажучи, культура – це якісна характе-
               ристика розвитку суспільства.
                    Аналіз сутності культури, її місця, ролі в суспільстві
               дозволяє виділити основні взаємопов’язані сторони, аспек-
               ти культури:
                    1) культура –  народжене  суспільством  соціальне  яви-
               ще,  що  відбиває  його  якісну  характеристику  та  збагачує
               духовне життя людини;
                    2) культура – процес творчої діяльності людини, спря-
               мованої  на  пізнання  оточуючого  світу  і  самої  людини  у
               цьому світі, на отримання об’єктивної і достовірної інфор-
               мації про світ, де головну роль відіграє наука і мистецтво;
                    3) культура покликана допомогти людині не тільки пі-
                                             15
   10   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20