Page 120 - 4306

же складно прогнозувати, як і аналізувати породжені нею
культурні феномени. Однак у самій складності завдання й
полягає її привабливість для дослідження методами різних
наук, насамперед культурології.

2. Нове місце науки й індустрії в системі культури.
Культура й філософія

Наука, що почала домінувати в культурі з часів Про-
світництва, зазнала у XX ст. глибокої трансформації, що
проявилася передусім у заміні субстратної парадигми на
реляційну; на місце методичної цілісності й визнання зага-
льної матеріальної основи явищ прийшли уявлення про
відносність їхнього змісту, а ідеї мінливості буття заступи-
ли уявлення про його усталеність. Релятивізм (від лат.
relativus – «відносний») як методологічний принцип охоп-
лює в XX ст. практично всі сфери інтелектуального осво-
єння світу: природничі науки, філософію, художню твор-
чість. Релятивізмові притаманна одночасно констатація
мінливості й недосконалості будь-якої наукової теорії, мо-
ральної норми чи культурної традиції, ствердження само-
цінності того чи іншого соціокультурного явища.
Релятивістська парадигма набрала значення на межі
XIX-XX ст. у зв’язку з необхідністю філософського осмис-
лення революції у фізиці і в першу чергу стосується від-
криттів Ейнштейна (створення приватної й загальної теорії
відносності) і квантової теорії світла Нільса Бора. Ці від-
криття, а також нова теорія атома, що лягла в основу кван-
тової механіки, заклали основи філософії науки XX ст.
Значну роль у становленні сучасної наукової картини світу
зіграли праці Вернадського В.І. (першого президента Ака-
демії Наук України), одного з творців антропокосмізму –
системи, в якій природно-історична, природна й соціально-
гуманітарна, людська тенденції розвитку науки гармонійно
зливаються в єдине ціле. Вернадський розробив теорію
ноосфери – однієї з планетарних сфер (разом з літосферою,
біосферою, атмосферою тощо), в якій активно виявляється
роль людського розуму. Про ноосферу писав також фран-
цузький філософ, вчений і католицький теолог П. Тейяр де
Шарден. Своє життєве покликання він бачив у радикаль-
ному відновленні християнського віровчення через його
120