Page 123 - 4306
P. 123

домого,  ще  одного,  більш  глибинного  пласта,  названого
               ним «колективне несвідоме». Зміст його складають загаль-
               нолюдські  прототипи  архетипи,  динаміка  яких  лежить  в
               основі міфів, символіки сновидінь, художньої творчості.
                    Особливу роль відіграє колективне несвідоме на фор-
               мування масової свідомості. Спостереження за формуван-
               ням масової свідомості дозволяють пояснити феномен ма-
               сової  культури,  одне  з  перших  досліджень  якої  належить
               перу іспанського філософа X. Ортеги-і-Гассета у знамени-
               тій книзі «Повстання мас». Носії «масової свідомості» про-
               типоставлені тут «творчій меншості». Якщо перші – лише
               споживачі, задоволені своєю ідентичністю з усіма іншими,
               то  інші –  творці  культурних  цінностей,  що  добровільно
               беруть на себе тягар відповідальності за стан суспільства.
               Опозиційна масовій елітарна культура «творчої меншості»
               фундується  на  серйозних  філософських  засадах,  що  корі-
               няться у XIX ст., у філософії Ф. Ніцше.
                    Погляди Ніцше вплинули на ідеологічну базу багатьох
               культурних процесів XX ст.: від світобачення письменни-
               ків «загубленого покоління» 20-30 pp., чия молодість при-
               йшлася на першу світову війну, усвідомлену ними як ката-
               строфа, і філософів-екзистенціалістів (див. нижче) до ідео-
               логії нацизму. Яскраво проявилося ніцшеанство в мистец-
               тві (наприклад, у творчості письменника Кнута Гамсуна).
                    На мистецтво XX ст. відчутно вплинув ще один мис-
               литель – французький філософ-інтуїтивіст Анрі Бергсон. У
               його концепції інтуїція протиставляється інтелектуальним
               методам  пізнання.  Оригінальне  бергсонівське  сприйняття
               часу («справжній», «конкретний час», тривалість – на від-
               міну від абстрактного часу науки) було сприйнято багать-
               ма твор чими особистостями століття, зокрема, французь-
               ким письменником Марселем Прустом у циклі романів «У
               пошуках утраченого часу».
                    Особливе місце серед мислителів XX ст. займає плея-
               да  російських  релігійних  філософів:  Соловйова B. C.,  що
               зробив  вплив  на  теорію  російського  символізму,  Бердяе-
               ва I. A., Булгакова C. H ., Трубецьких З. М. і C. M., Фло-
               ренського П. О.
                    Екзистенціалізм («філософія  існування»),  що  виник
               напередодні першої світової війни і зберіг всесвітню попу-
                                            123
   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128