Page 123 - 4306

домого, ще одного, більш глибинного пласта, названого
ним «колективне несвідоме». Зміст його складають загаль-
нолюдські прототипи архетипи, динаміка яких лежить в
основі міфів, символіки сновидінь, художньої творчості.
Особливу роль відіграє колективне несвідоме на фор-
мування масової свідомості. Спостереження за формуван-
ням масової свідомості дозволяють пояснити феномен ма-
сової культури, одне з перших досліджень якої належить
перу іспанського філософа X. Ортеги-і-Гассета у знамени-
тій книзі «Повстання мас». Носії «масової свідомості» про-
типоставлені тут «творчій меншості». Якщо перші – лише
споживачі, задоволені своєю ідентичністю з усіма іншими,
то інші – творці культурних цінностей, що добровільно
беруть на себе тягар відповідальності за стан суспільства.
Опозиційна масовій елітарна культура «творчої меншості»
фундується на серйозних філософських засадах, що корі-
няться у XIX ст., у філософії Ф. Ніцше.
Погляди Ніцше вплинули на ідеологічну базу багатьох
культурних процесів XX ст.: від світобачення письменни-
ків «загубленого покоління» 20-30 pp., чия молодість при-
йшлася на першу світову війну, усвідомлену ними як ката-
строфа, і філософів-екзистенціалістів (див. нижче) до ідео-
логії нацизму. Яскраво проявилося ніцшеанство в мистец-
тві (наприклад, у творчості письменника Кнута Гамсуна).
На мистецтво XX ст. відчутно вплинув ще один мис-
литель – французький філософ-інтуїтивіст Анрі Бергсон. У
його концепції інтуїція протиставляється інтелектуальним
методам пізнання. Оригінальне бергсонівське сприйняття
часу («справжній», «конкретний час», тривалість – на від-
міну від абстрактного часу науки) було сприйнято багать-
ма твор чими особистостями століття, зокрема, французь-
ким письменником Марселем Прустом у циклі романів «У
пошуках утраченого часу».
Особливе місце серед мислителів XX ст. займає плея-
да російських релігійних філософів: Соловйова B. C., що
зробив вплив на теорію російського символізму, Бердяе-
ва I. A., Булгакова C. H ., Трубецьких З. М. і C. M., Фло-
ренського П. О.
Екзистенціалізм («філософія існування»), що виник
напередодні першої світової війни і зберіг всесвітню попу-
123