Page 124 - 4306

лярність до кінця 60-х pp., висунув тезу про незастосов-
ність наукового методу в процесі самопізнання людини. На
чільне місце екзистенціалісти ставили унікальність людсь-
кого буття, яке не може бути виражене мовою понять.
Широкої популярності в інтелектуальних колах набу-
ли теоретичні й літературні твори французьких екзистенці-
алістів Ж. П. Сартра й А. Камю.
Перехід ряду гуманітарних наук від переважно описо-
во-емпіричного до абстрактно-теоретичного рівня дослі-
джень породив у гуманітарному знанні напрямок, що оде-
ржав назву структуралізм. Об’єкт дослідження структура-
лізму – культура як сукупність знакових систем, найваж-
ливішою з яких є мова, але входять у цю сукупність також
наука, мода, ритуали, звичаї й т.д. Значними представни-
ками цього напрямку є M. Фуко, Р. Барт; Ю. М. Лотман.
Художня практика авангардного мистецтва обумовила
появу постструктуралізму. Аналітичне розчленовування
(«деконструкция») текстів культури, що полягає у вивіль-
ненні їх з-під нашарувань з метафор, цитат та інших слідів
попередніх культурних епох, приводить культуролога-
постструктураліста до приголомшливого висновку про те,
що все насправді є всього-на-всього мовою, невловимими
на перший погляд «нескінченними мовними іграми».

3. Мистецтво в культурі XX століття

У мистецтві XX ст. взагалі дуже зростає, порівняно з
попередніми епохами, роль ігрового начала. Давня тради-
ція осмислення життя як гри з долею й у долю, а світу як
театру стає в нашому столітті однією з основних тенденцій
культурологічної думки. Закономірним проявом цієї тен-
денції стала книга Й. Хейзинги «Homo ludens» («Людина,
що грає») про сутність і значення гри як джерела культури.
Про міць ігрового початку в мистецтві XX ст. свідчить ве-
личезна кількість творів, особливо літературних, театраль-
них і кінематографічних, побудованих як «роман у рома-
ні», «спектакль у спектаклі», «фільм у фільмі». Мистець-
кий твір став балансувати на грані між реальністю й грою,
постійно переходячи цю грань то в один, то в інший бік.
Так побудовано багато широко відомих фільмів, напри-
клад, «8 1/2» Ф. Фелліні. У літературі сюжети конструю-
124