Page 122 - 4306
P. 122

робіття – на забезпечене дозвілля.
              Нові аспекти відкриваються в XX ст. й у гуманітарній
          сфері. Так, плеяда етнологів (Ф. Боас, Б. Маліновський, Л.
          Леві-Брюль, K. Леві-Строс) зробила цілий ряд відкриттів в
          області дослідження механізмів мислення первісної люди-
          ни і показала, що еволюційний поступальний рух європей-
          ської цивілізації є не єдиною моделлю культурного розви-
          тку. Кожен народ,  на думку  Леві-Строса,  робить  свій  ви-
          бір, і всі ці вибори рівноцінні й не порівнянні.
              У руслі загальної тенденції до відмови науки XX ст.
          від уявлень про єдиний культурно-історичний процес зна-
          ходяться роботи знаменитих культурологів О. Шпенглера
          й А. Тойнбі. В книзі «Занепад Заходу», написаній під без-
          посереднім ураженням  від  першої  світової  війни,  Шпенг-
          лер трактує культуру як живий організм, якому відпущено
          певний період існування у часі, яке залежить від його вну-
          трішнього життєвого циклу. Ця концепція справила знач-
          ний вплив на англійський вченого А. Тойнбі при створенні
          їм дванадцятитомного  дослідження «Збагнення  історії»,  в
          якому суспільно-історичний розвиток людства переосмис-
          люється в дусі теорії кругообігу локальних цивілізацій.
              Оригінальний  внесок  у  вивчення  культури  зробила
          французька історична школа «Анналів» (від назви журна-
          лу, де публікували свої роботи вчені, що належали до цьо-
          го  напрямку).  Замість  традиційного  для  історика  опису
          подій,  біографій,  політичних  тенденцій  вони  зайнялися
          реконструкцією  людського  світогляду  на  різних  стадіях
          історичного  процесу.  Міждисциплінарний  підхід  до  ви-
          вчення людської психології й культури, що дозволив вида-
          тному австрійському психологу, невропатологу й психіат-
          ру 3.  Фройду  об’єднати  досягнення  природничих  наук  і
          філософії, справив величезний вплив на мистецтво й бага-
          то інших сфер діяльності людини, здавалося б, дуже дале-
          ких від медицини. Психоаналіз Фройда виявився не тільки
          методом лікування психічних захворювань, але й комплек-
          сом теорій, що пояснюють роль у житті людини особливої
          сфери – несвідомого.
              Проблемою  несвідомого  займався  й  співробітник
          Фрейда, а згодом його опонент Юнг К. Г. Він припустив
          існування у людській психіці, крім індивідуального несві-
                                      122
   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127