Page 122 - 4306
P. 122
робіття – на забезпечене дозвілля.
Нові аспекти відкриваються в XX ст. й у гуманітарній
сфері. Так, плеяда етнологів (Ф. Боас, Б. Маліновський, Л.
Леві-Брюль, K. Леві-Строс) зробила цілий ряд відкриттів в
області дослідження механізмів мислення первісної люди-
ни і показала, що еволюційний поступальний рух європей-
ської цивілізації є не єдиною моделлю культурного розви-
тку. Кожен народ, на думку Леві-Строса, робить свій ви-
бір, і всі ці вибори рівноцінні й не порівнянні.
У руслі загальної тенденції до відмови науки XX ст.
від уявлень про єдиний культурно-історичний процес зна-
ходяться роботи знаменитих культурологів О. Шпенглера
й А. Тойнбі. В книзі «Занепад Заходу», написаній під без-
посереднім ураженням від першої світової війни, Шпенг-
лер трактує культуру як живий організм, якому відпущено
певний період існування у часі, яке залежить від його вну-
трішнього життєвого циклу. Ця концепція справила знач-
ний вплив на англійський вченого А. Тойнбі при створенні
їм дванадцятитомного дослідження «Збагнення історії», в
якому суспільно-історичний розвиток людства переосмис-
люється в дусі теорії кругообігу локальних цивілізацій.
Оригінальний внесок у вивчення культури зробила
французька історична школа «Анналів» (від назви журна-
лу, де публікували свої роботи вчені, що належали до цьо-
го напрямку). Замість традиційного для історика опису
подій, біографій, політичних тенденцій вони зайнялися
реконструкцією людського світогляду на різних стадіях
історичного процесу. Міждисциплінарний підхід до ви-
вчення людської психології й культури, що дозволив вида-
тному австрійському психологу, невропатологу й психіат-
ру 3. Фройду об’єднати досягнення природничих наук і
філософії, справив величезний вплив на мистецтво й бага-
то інших сфер діяльності людини, здавалося б, дуже дале-
ких від медицини. Психоаналіз Фройда виявився не тільки
методом лікування психічних захворювань, але й комплек-
сом теорій, що пояснюють роль у житті людини особливої
сфери – несвідомого.
Проблемою несвідомого займався й співробітник
Фрейда, а згодом його опонент Юнг К. Г. Він припустив
існування у людській психіці, крім індивідуального несві-
122