Page 77 - 4303

ваги. Вони не несуть значного навантаження і працюють у більш

сприятливих умовах, ніж опорні. Тому їх конструкція значно
простіша і вага менша. Число підтримуючих катків залежить від
довжини гусениці і, як правило, складає від двох до чотирьох.
Гусеничний рушій характеризується прохідною здатністю, що

визначається за формулою

 q   F   Р 
П  П НЕС  П ЗЧ  П ДВ  3 1       1   P     1 ПЕР  , (3.9)
3



 q 0   F ЗЧ   Р ДВ 

де П НЕС , П ЗЧ , П ДВ – відповідно показники прохідної здатності за

несучою властивістю грунту, зчепленню гусеничного рушія з
грунтом і встановленій потужності на пересування;
q – несуча здатність грунту;
0
q – середній тиск під опорною поверхнею;

F , F ЗЧ – відповідно сили опору руху та зчеплення;
P
Р ПЕР , Р ДВ – відповідно потужність на пересування машини та

потужність двигуна.

Встановлені максимальні величини комплексного показника
прохідності гусеничних машин: погана 0,3-0,5; задовільна 0,51-0,8;
добра – більше 0,8.
При однаковому значенні тиску на грунт прохідність можна

покращити, а саме:

f  m  f  m
П ЗЧ  1  T T ПР ПР , (3.10)
  Т  Т  ПР
T

де f , f ПР – відповідно, коефіцієнти зчеплення, руху тягача та
T
причепа;
m , m ПР – відповідно, маса тягача та причепа;
T
 – коефіцієнт зчеплення.
При f = f ПР показник прохідності зі зчеплення для тягача з
T
пасивним причепом, тобто двогусеничної машини (наприклад,
болотохід "Тюмень")

77