Page 29 - 4303
P. 29

Система живлення дизельного двигуна призначена для подачі в

               циліндри очищеного повітря і розпиленого палива. Під час роботи
               дизеля очищене в повітряному фільтрі 1 повітря (рис. 2.5) з бака 9,
               де  містяться  зливний  кран  11  та  розхідний  кран  10  самопливом
               надходить  паливопроводом  у  фільтр  5  грубого  очищення.  Далі

               паливо  засмоктується  помпою  12  і  нагнітається  через  фільтр  6
               тонкого очищення в паливний насос 14. Насос по паливопроводу 4
               високого  тиску  подає  паливо  під  великим  тиском  до  форсунок  3,

               через  які  воно  вприскується   в  розпиленому  стані  в  камеру
               згорання.  У  паливний  насос  паливо  подається  підкачувальною
               помпою.  Залишки  палива  відводяться  з  насоса  по  перепускній
               трубці  13.  Те  паливо,  яке  пройшло  через  проміжки  між  деталями

               форсунок (до 0,02 %)  відводиться  зливною  трубкою  2  у  фільтр
               тонкого  очищення  або  в  бак.  Рівень  палива  в  баку  заміряється
               показником рівня 7.

                     Залежно  від  умов  роботи  в  дизелях  застосовують  паливо
                                                                                             о
               наступних марок: Л – літнє, (за температури повітря 0  С і вище);
                                                                            о
               З –  зимове (за  температури  мінус 20  С  і  вище);  і  більш
                                                                                            о
               морозостійке паливо – за температури повітря мінус 30  С і більше.
                     Головні  показники  дизельного  палива –  чистота,  висока
               теплопровідність,              мала         густина,         низька          температура

               самозапалювання, високе октанове число  (не нижче 45). Чим вище
               октанове  число  палива,  тим  менший  період  затримання
               самозапалювання  після  моменту  початку  вприскування  його  в
               циліндр і двигун працює м’якше.

                     Система  змащування  служить  для  подачі  на  поверхні  тертя
               двигуна мастила відповідної якості та в необхідній кількості. З цією
               метою  використовують  моторні  мастила,  які  повинні   володіти

               оптимальною  в’язкістю,  хорошою  змащувальною  здатністю,
               високими  антикорозійними  властивостями,  стабільністю.  Для
               покращення експлуатаційних властивостей мастил до них додають
               спеціальні присадки.

                     Моторні мастила класифікують за шістьма групами:
                     А, Б, В, Г, Д і Е. Мастила групи Б призначені для малофорсованих
               двигунів, В – середньофорсованих; Г – високо-форсованих. Мастила

               не повинні вміщувати механічних домішок і води.
                     У  систему  змащування  двигуна (рис. 2.6)  входить  піддон
               картера 1, мастильний насос 2 з редукційним клапаном 3, фільтр 6,
               радіатор  8  з  температурним  клапаном  7,  канали  і  трубопроводи,


                                                             29
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34