Page 66 - 4302

Режим приварювання стрічки (таблиця 1.13) визначається по-
казниками:
- електричними - сила зварювального струму і тривалість зва-
рювального циклу. Мала сила струму не забезпечує надійного при-
варювання, а велика сила струму приводить до утворення на повер-
хні деталі пор і тріщин;
- механічними: частота обертання, подача електродів, зусилля
стиснення електродів.

Таблиця 1.13 -Режими приварювання стальної стрічки

Деталі
Параметри
корпусні типу “вал”
Сила зварювального струму, А 7,8-8,0 16,1-18,1
Тривалість зварювального циклу, с 0,12-0,16 0,04-0,08
Тривалість паузи, с 0,08-0,10 0,10-0,12
Швидкість зварювання, м/хв 0,5 0,7-1,2
Подача електродів, мм/об Ручна 3-4
Зусилля стиску електродів, кН 1,70-2,25 0,90-1,60
Ширина робочої частини електродів, 8 4
мм
Діаметр робочої частини електродів, 50 150-180
мм
Матеріал стрічки Сталь 20 Сталь 40-50
Чавун СЧ 18-36;
Матеріал деталі Сталь будь-яка
СЧ 21-40
Витрата охолоджуючої рідини, л/хв 0,5-1,0 1,5-2,0

Подачу електродів, частоту обертання деталі, тривалість зва-
рювального циклу підбирають з умови отримати 6-7 зварювальних
точок на 1 сантиметр довжини шва (підбирають на еталонних зраз-
ках при постійній швидкості обертання). Подача електроду забезпе-
чує перекриття зварних точок: мале перекриття погіршує зварюва-
ність стрічки з основним металом, а підвищене - збільшує зону від-
пускання, що знижує твердість привареного шару. Недостатнє зу-
силля стискання електродів на поверхні стрічки і деталі зумовлює
ерозійне руйнування, що супроводжується сильним іскрінням у зоні

66