Page 50 - 4302
P. 50

ється  обертанням  деталі,  а  по  довжині  наплавленої  поверхні  по-
                            довжнім рухом супорта верстата. Наплавлення проводиться гвинто-
                            вими валиками із взаємним їх перекриттям приблизно на 1/3. Сип-
                            кий  флюс  4,  що  складається  з  окремих  дрібних  крупинок,  у  зону
                            горіння дуги поступає з бункера 3. Під впливом високої температу-
                            ри  частина  флюсу  плавиться  (рисунок  1.16),  утворюючи  навколо
                            дуги еластичну оболонку, яка надійно захищає розплавлений метал
                            від дії кисню і азоту. Після того, як дуга перемістилася, рідкий ме-
                            тал твердне разом із флюсом, утворюючи на наплавленій поверхні
                            ломку шлакову кірку. Флюс, який не розплавився, може бути знову
                            використаний.  Електродний  дріт  подається  з  деяким  зміщення  від
                            зеніту “е” наплавлювальної поверхні у бік, протилежний обертанню
                            деталі. Це сприяє рівномірності наплавленого шару. Режими напла-
                            влення встановлюються в залежності від діаметру наплавлювальної
                            поверхні деталі і, приведені в таблицях 1.6, 1.7.
                                Для  наплавлення  використовують    наплавлюючі  головки  А-
                            580М, ОКС-5523, А-765 або наплавлювальні установки СН-2, УД-
                            209 та інші.
                                Твердість і зносостійкість наплавленого шару в основному за-
                            лежать від використовуваного електродного дроту і марки флюсу.
                                Для наплавлення використовують електродний дріт:
                                - для низько вуглецевих і низько легованих сталей - із маловуг-
                            лецевих (Св-08, Св-08А), марганцевих (Св-08Г, Св-08ГА, Св-15Г) і
                            кремній марганцевих (Св-08ГС, Св-08Г2С, Св-12ГС) сталей;
                                -  із  великим  вмістом  вуглецю  -  Нп-65Г,  Нп-80,  Нп-30ХГСА,
                            Нп-40Х13.
                                Залежно  від  способу  виготовлення  флюси  для  автоматичного
                            наплавлення  поділяють  на  плавлені,  керамічні  та  флюси-суміші.
                            Плавлені флюси містять стабілізуючі й шлакоутворюючі елементи,
                            але в них не входять легуючі добавки, тому вони не можуть додава-
                            ти наплавленому шару,  вуглець, марганець та кремній проволока-
                            ми, для забезпечення високої твердості та зносостійкості. З плавле-
                            них флюсів найбільш поширені  АН-348А,  АН-60, ОСу-45,  АН-20,
                            АН-28.
                                Керамічні  флюси  ЦАНК-18,  АНК-19,  АНК-30,  КС-Х14Р,
                            ЗКСН-1), окрім  стабілізуючих  і шлакоутворюючих  елементів, міс-

                                                           50
   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55