Page 43 - 4295

ТЕМА 5. ЄВРОПЕЙСЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
ТА ЕПОХИ ПРОСВІТНИЦТВА (XVII-XVIII ст.)

План лекції

1. Особливості розвитку філософії Нового часу. Проблема наукового методу.

2. Емпірико-сенсуалістична філософія (Ф. Бекон, Дж. Локк). Суб’єктивний
ідеалізм (Дж. Берклі, Д. Юм).
3. Філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц).
4. Вчення про субстанцію (Б. Спіноза, Г. Лейбніц).

5. Філософія епохи Просвітництва (Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький
матеріалізм ХVІІІ ст.

Основні поняття: механіцизм, матеріалізм, деїзм, емпіризм, раціоналізм,
сенсуалізм, індукція, дедукція, монада.

1. Особливості розвитку філософії Нового часу.
Проблема наукового методу.

Класична європейська філософія – це розвиток філософського мислення від
Бекона і Декарта до Гегеля і Фейєрбаха, тобто з XVII ст. До середини XIX ст.
Періодом Нового часу (XVII ст.) розпочинається класична філософія, її

основними представниками є Ф. Бекон, Р. Декарт, Т. Гоббс, Б. Спіноза, Дж. Локк,
Г. Лейбніц, Дж. Берклі, Д. Юм, Б. Паскаль та інші.
Наприкінці XVII-XVIII ст. в Європі поширюється просвітницький ідейний

рух. Філософія епохи Просвітництва XVIII ст. представлена іменами Вольтера,
Ж.-Ж. Руссо, Ш.-Л. Монтеск’є, Д. Дідро, П. Гольбаха, Ж. Ламетрі, К. Гельвеція, І.
Гердера, Г. Лесінга та інших. Вершиною розвитку європейської класики стає
німецька класична філософія другої половини XVIII – першої половини XIX ст.

(Е. Кант, Й. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. Гегель, Л. Фейєрбах).
Термін «класичний» застосовують, як правило, до явищ, які стали вершиною у

культурному розвитку, бездоганним зразком і особливо помітним внеском до
скарбниці людської культури. У такому значенні європейську філософію XVII-
XIX ст. можна назвати класичною. Її зразковість полягає у тому, що саме вона
зумовила стиль європейського мислення – раціональний, логічно упорядкований,

побудований на чітко визначеній системі понять. Філософія цього періоду стала
взірцем високої філософської культури, своєрідним ідеалом філософського
мислення. Вона значним чином вплинула на духовну атмосферу Європи, на

соціально-політичний і культурний розвиток європейської цивілізації.

43