Page 107 - 4295

Екзистенціальність. Людина є частиною природи, вона є біологічним
організмом подібним до тварин, а отже, так само, як і тварина, як вся інша
природа, вона існує, і це є першою її властивістю. Проте існування людини є

чимось більшим, ніж існування природи. На думку Гайдеггера, статус людини
дорівнює статусу самого буття, оскільки, як ми вже знаємо, саме від людини
залежить буття, вона «відповідальна» за нього. Людина, вважає філософ, має

перевагу перед усім іншим сущим, що вона «сама по собі» є «онтологічною»,
тобто володіє буттєвістю, і це друга важлива характеристика людини.
Діяльність. Всі інші властивості людини тією чи іншою мірою пов’язані з
діяльністю, так, наприклад, в процесі діяльності людина створює нові речі або

способи дії, тобто вона наділена ще однією відмінною від тварини властивістю,
яка називається – творчістю.

Безумовно, діяльність виникає внаслідок біологічної недосконалості людини,
однак пояснити її тільки цим неможливо. Людина, для прикладу, не може
вживати сиру їжу, вона повинна її варити, проте ніяка недосконалість не змушує її
знаходити сотні способів приготування звичайної картоплі. Справа в тому, що

людина не тільки будує житло або варить їжу, але й робить це різними способами.
Тварина, коли вона голодна і бачить траву, не вибирає чи пастися їй, чи
приготувати цю траву у мікрохвильовій пічці, чи сходити поїсти її до ресторану.

Свобода. Вибирати спосіб задоволення потреби може тільки людина. Рослини
володіють тільки так званим «чуттєвим поривом», здатністю реагувати на
сприятливі та несприятливі умови, наприклад, повертатися до світла або тягтися

до тепла. Тварина задовольняє потребу способом, який їй підказує «інстинкт», а
людина сама придумує способи діяльності. Вона робить це за допомогою
інтелекту – так вважав засновник філософської антропології Шелер. Інтелект –

це якраз і є здатність продукувати і вибирати різні варіанти дій. Але, на думку
філософа, навіть він не є визначальною характеристикою людини, бо інтелектом
певною мірою володіють і тварини, хоча й не в таких розвинутих формах як
людина. Властивістю, яка принципово відрізняє людину від світу тварин,

предметів чи рослин, є здатність осягати сутність, про яку писав Гусерль, і на
якій заснована вся феноменологія. Цю здатність здійснює не чуттєвість, не

інстинкт і навіть не інтелект, а «дух».
Духовність. Тому ще однією важливою характеристикою людини є
духовність, що в інтерпретації Шелера означає предметність сприйняття. Хоча
людина і є відмінною від тварини істотою, але так само, як і активність тварини, її

діяльність спрямована на задоволення потреб. Однак потреби людини
фундаментально відрізняються від потреб тварини. Тварина задовольняє потребу
за допомогою інстинкту, інстинкти ж людини максимально витіснені із

свідомості, хоча вони продовжують впливати на неї, вимагаючи задоволення
інстинктивних потреб. Завдяки тому, що свідомість чинить опір інстинктам, вони,

107