Page 102 - 4295

б) «друга природа» – сукупність штучних матеріальних умов існування
суспільства, тобто речей і явищ, створених людиною в процесі перетворення
«першої природи».

2. Буття ідеального, духовного (Бог, числа, ідеї Платона, гегелівська
абсолютна ідея та ін.).
3. Буття людини з усім багатством її внутрішнього світу і зовнішньої

поведінки. Цьому виду буття буде присвячено ряд тем у наступному розділі
нашого курсу.
4. Буття суспільства (соціуму). З ним пов’язане існування і динаміка таких
об’єктів, як, наприклад, нація, держава, культура тощо.

5.Буття інформації. Цей вид буття (як і особливий спосіб віртуального
існування) ми виділяємо, щоб підкреслити те нове в сучасному світі, що пов’язано

з комп’ютерною революцією та її впливом на рішення засобів комунікації. Тут
мається на увазі, наприклад, буття файлів у комп’ютері, сайтів чи електронних
книг і газет в Інтернеті,гіпертекстів у інтернетівському кіберпросторі та ін.
Концептуально різні тлумачення буття постають основою для класифікацій та

оцінок різних філософсько-світоглядних позицій. Отже, буття– це розгорнуте
розуміння простору не лише як фізичного, ай психологічного та соціально-
історичного феномена, інакше буття залишилося б принципово безструктурним,

не вміщеним у простір. Всезагальні зв’язки буття проявляються через зв’язки між
одиничними і загальними відношеннями предметів та явищ світу.
Таким чином, сутність онтології виявляється в аналізі відношень, зв’язків та

взаємодій між такими категоріями і поняттями як світ, матеріальне, духовне,
об’єктивне, реальне, суб’єктивне, ідеальне, матерія, свідомість та іншими.

3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».

Світ – це визначене буття, універсальна предметність, в якій людина
самовизначається як суб’єкт діяльності, котрий створює власний світ – світ

людського буття. Неможливо зрозуміти предмет онтології, з чим вона має справу
без ґрунтовного вивчення того, як змінювалося уявлення про буття,його

властивості в ході історичного розвитку філософії.
Однією з центральних проблем онтології є проблема виділення серед
можливих видів світового буття якогось субстрату конкретних видів буття, що у
філософії пов’язано з обґрунтуванням категорії «субстанція». Категорія

субстанції (від лат. substantia – те, що покладено в основу). У загальних рисах
субстанцію розуміли як основу світу, абсолютне буття, яке існує безвідносно. Це
є буття, яке визначає все суще.

Крім основного значення, поняття «субстанція» мало й більш конкретні:

102