Page 102 - 4295
P. 102

б)  «друга  природа»  –  сукупність  штучних  матеріальних  умов  існування
            суспільства,  тобто  речей  і  явищ,  створених  людиною  в  процесі  перетворення
            «першої природи».

                 2.  Буття  ідеального,  духовного  (Бог,  числа,  ідеї  Платона,  гегелівська
            абсолютна ідея та ін.).
                 3.  Буття  людини  з  усім  багатством  її  внутрішнього  світу  і  зовнішньої

            поведінки.  Цьому  виду  буття  буде  присвячено  ряд  тем  у  наступному  розділі
            нашого курсу.
                 4. Буття суспільства (соціуму). З ним пов’язане існування і динаміка таких
            об’єктів, як, наприклад, нація, держава, культура тощо.

                 5.Буття  інформації.  Цей  вид  буття  (як  і  особливий  спосіб  віртуального
            існування) ми виділяємо, щоб підкреслити те нове в сучасному світі, що пов’язано

            з  комп’ютерною  революцією  та  її  впливом  на  рішення  засобів  комунікації.  Тут
            мається  на  увазі,  наприклад,  буття  файлів  у  комп’ютері,  сайтів  чи  електронних
            книг і газет в Інтернеті,гіпертекстів у інтернетівському кіберпросторі та ін.
                 Концептуально різні тлумачення буття постають основою для класифікацій та

            оцінок  різних  філософсько-світоглядних  позицій.  Отже,  буття–  це  розгорнуте
            розуміння  простору  не  лише  як  фізичного,  ай  психологічного  та  соціально-
            історичного феномена, інакше буття залишилося б принципово безструктурним,

            не вміщеним у простір. Всезагальні зв’язки буття проявляються через зв’язки між
            одиничними і загальними відношеннями предметів та явищ світу.
                 Таким чином, сутність онтології виявляється в аналізі відношень, зв’язків та

            взаємодій  між  такими  категоріями  і  поняттями  як  світ,  матеріальне,  духовне,
            об’єктивне, реальне, суб’єктивне, ідеальне, матерія, свідомість та іншими.


                        3. Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія».

                 Світ  –  це  визначене  буття,  універсальна  предметність,  в  якій  людина
            самовизначається  як  суб’єкт  діяльності,  котрий  створює  власний  світ  –  світ

            людського буття. Неможливо зрозуміти предмет онтології, з чим вона має справу
            без  ґрунтовного  вивчення  того,  як  змінювалося  уявлення  про  буття,його

            властивості в ході історичного розвитку філософії.
                 Однією  з  центральних  проблем  онтології  є  проблема  виділення  серед
            можливих видів світового буття якогось субстрату конкретних видів буття, що у
            філософії  пов’язано  з  обґрунтуванням  категорії  «субстанція».  Категорія

            субстанції (від лат. substantia  – те, що покладено  в основу).  У загальних рисах
            субстанцію розуміли як основу світу, абсолютне буття, яке існує безвідносно. Це
            є буття, яке визначає все суще.

                 Крім основного значення, поняття «субстанція» мало й більш конкретні:



                                                                                                            102
   97   98   99   100   101   102   103   104   105   106   107