Page 152 - 4290

Рисунок 6.2 – Нафтові поклади, приурочені до резервуарів

закритого типу
1 – нафта; 2 – газ; 3 – високомінералізована вода; 4 – глина.

Областю напору або стоку називається весь простір між

областями живлення і розвантаження. Тут при розкритті
водотривкої покрівлі рівень води піднімається на висоту, яка
називається гідростатичним або п’єзометричним рівнем.
У межах артезіанських басейнів інфільтраційного типу

спостерігаються окремі ділянки додаткового проникнення
поверхневих вод у водоносний горизонт (ерозійні врізи), які
називають гідрогеологічними вікнами.

Для водонапірних систем інфільтраційного типу, пов'язаних
із земною поверхнею як областями живлення, так і областями
розвантаження, використовують назву «відкриті системи».

Згідно визначенням Карцева О. О. основною формою
енергії в інфільтраційних системах є потенційна енергія рідини в
поле сили тяжіння. Пластовий тиск тут визначається добутком

величини п’єзометричного напору на густину води.
Водонапірна система відтискного (елізійного,
седиментаційного) типу характеризується створенням напору в
результаті витискання води з порід, що ущільнюються. В

найзануреніших ділянках водоносного горизонту
спостерігаються найбільш високі напори внаслідок
максимального ущільнення осадів. Ці зони найбільшого

занурення пласта для даного типу басейну є областями
живлення. Висхідний рух вод у цьому випадку відбувається
вверх по підняттю пластів, в цьому ж напрямку зменшуються
напори.

145