Page 153 - 4290

Для елізійних систем, які є напіврозкритими, зв'язаними із
земною поверхнею тільки зонами розвантаження, основною
формою енергії є потенційна енергія пружної деформації рідини,
що нагромадилася в процесі ущільнення осадів.

У водонапірних системах напівзакритого типу пластовий
тиск є завжди вищим гідростатичного – як абсолютний, так і
умовний. Пластовий тиск, який перевищує умовний

гідростатичний, називають аномально високим, однак це не
вірно, оскільки для віджимних систем цей тиск нормальний, на
що вказував Карцев О. О..
Протягом тривалого геологічного часу у водоносних

комплексах гідрогеологічні умови не були постійними: періоди
седиментації змінювались періодами інфільтрації. Тому, цілком
природньою є наявність гідрогеологічних комплексів зі

змішаними рисами інфільтраційних і елізійних систем.
Кудряков В. А. запропонував схему перебудови режиму
водонапірних систем при переході від одного гідрогеологічного

етапу до іншого. Згідно з його уявленнями, перетворення
водонапірних систем з одного типу на іншій відбувається
поступово і контролюється процесом перерозподілу тисків у

проникних товщах. Отже, у межах єдиного басейну можуть
спостерігатися різні за походженням джерела тиску, які
визначають одночасне існування різних за походженням
водонапірних систем. Це явище може бути зумовлене і

тектонічним фактором. Дійсно, будь-який лінеамент, що
розвивався раніше одноманітно, може розділитися на такий, що
продовжує прогинатися, і такий, що почав здійматися.

Елізійні водонапірні системи пов’язані з частинами, які
прогинаються, зайнятими морями, інфільтраційні – до
континентальних частин, раніше морфологічно єдиного басейну.
В інфільтраційних водонапірних системах тиск зменшується з

віддаленням від зон інфільтрації, а в елізійних, навпаки, від зон
максимальної седиментації до зон мінімальної седиментації.
Різні геологічні і гідрогеологічні умови в період розвитку

гідрогеологічних басейнів формують різноманітні
співвідношення геогідродинамічних систем у часі і просторі.
ХХ століття характеризується інтенсивним впливом

людини на природу. Це – закачування води в нафтові і газові

146