Page 148 - 4290

приймається ізотерма, що відповідає критичній температурі води
0
(плюс 364 С).
За умовами залягання підземні води поділяються на верхні
(верховодка), ґрунтові та напірні (артезіанські).

Верхніми водами (верховодкою) називають вільні води, що
залягають у зоні аерації у вигляді невеликих лінз на локальних
пропластках-водоупорах серед рихлих нанесених порід.

Існування верховодки обумовлене просочуванням у ґрунтові
шари атмосферних опадів. Найбільш інтенсивно верховодка
утворюється у весняний період при відтаванні ґрунту. Саме ці
води є живильним середовищем для рослин, проте вони

ускладнюють будівництво та експлуатацію підземних
комунікацій. Як джерело водопостачання використовуватись не
можуть.

Ґрунтові води – вільна вода водоносного шару, що залягає
на першому від земної поверхні регіональному пласті-водоупорі.
Рівнева поверхня ґрунтових вод є складкоподібною поверхнею,

яка у згладженому вигляді повторює риси рельєфу. Глибини
рівнів ґрунтових вод визначаються як геологічними, так і фізико-
географічними факторами. Через відсутність водотривкої

покрівлі, ґрунтові води не мають напору, але при проникненні у
водонасичену частину пласта лінз водотривких порід або при
повному перекритті водонепроникними пластами, на окремих
ділянках ґрунтові води можуть передавати напір. Підземні води,

що знаходяться нижче ґрунтових, мають напір.
Напірні (артезіанські) води залягають у водопроникних
пластах, що підстиляються і перекриваються водотривкими

товщами. Напір визначається висотою підйому води при
розкритті водоносного горизонту і виражається в метрах. При
висоті стояння рівня, що перевищує поверхню Землі,
спостерігається фонтанування – самовиливи. Водоносні –

артезіанські пласти, що володіють подібним хімічним складом і
гідродинамічними умовами, поєднуються у водоносні
комплекси, що включають поряд з водоносними і локальні

пласти-водоупори. Іноді водоносні комплекси поєднуються у
гідрогеологічні поверхи, які різко відрізняються за своїми
характеристиками. Границями між поверхами зазвичай є могутні

регіональні пласти-водоупори.

141