Page 147 - 4290

вода, ізольована від основної маси води перемичками,
заповненими стиковими (зв'язаними) водами.
Фізично зв'язана вода характеризується найтоншими
плівками з товщиною, у декілька сотень разів більшою за діаметр

молекули, покриває поверхню мінеральних зерен, утримується за
рахунок сил молекулярного зчеплення.
Хімічно зв'язана вода входить до складу мінералів і

поділяється на цеолітну (яка міститься в непостійних кількостях),
кристалізаційну (яка перебуває в постійних кількостях),
конституційну (яка міститься в кристалічніх ґратках і здатна
виділятися тільки при повному руйнуванні мінералів).

Пароподібна вода широко поширена і вивчена в ґрунтах, де вона
утворюється при випаровуванні вологи атмосферних опадів, що
потрапили до зони аерації.

В осадових породах спостерігаються води у твердому стані.
У районах поширення багатолітньомерзлих порід розвинуті такі
процеси як випинання порід внаслідок промерзання (булгуняхи),

термокарст (розтоплювання підземного льоду), дефіцит тисків
(явище, що спостерігається у свердловинах і ускладнює процес
буріння).

За умовами залягання вод у гірських породах товща
осадових порід поділяється на зони аерації і насичення.
Зона аерації – найвища частина літосфери, пори її порід
заповнені як водою, так і повітрям. У результаті інфільтрації –

просочування з поверхні Землі в породи - вода накопичується на
якому-небудь регіональному пласті-водоупорі, заповнюючи пори
й тріщини проникних порід. Ці води називаються ґрунтовими, а

їхня вирівняна поверхня, названа дзеркалом, служить границею
між зонами аерації і насичення. Якщо рівнева поверхня
ґрунтових вод збігається з поверхнею Землі, що спостерігається в
заболочених областях, то зони аерації тут практично немає. В

умовах арідного клімату товщина зони аерації складає десятки, а
то і сотні метрів.
У даний час під терміном “зона насичення” розуміють всю

товщу осадових порід, заповнену як безнапірними (ґрунтовими),
так і напірними (артезіанськими) водами. Нижньою границею
зони насичення є поверхня кристалічного фундаменту. При

надзвичайно могутній товщі осадових порід за нижню границю

140