Page 24 - 4287

23
здійснювалися фундаментальні концептуальні та прикладні дослідження у галузі
документознавства. Головна увага в них приділяється управлінській документації (серед її
класів - організаційно-розпорядча, планова, звітно-статистична, фінансова, банківська
тощо), а саме - створенню та функціонуванню її уніфікованих систем, розробленню
уніфікованих форм документів, регулюванню процесів документообігу, організації
підготовки, опрацювання, зберігання управлінських документів в установі, користуванню
ними. Основною сферою практичної о впровадження результатів досліджень вважається
діловодство (як загальне, так і спеціальне). Найбільший вклад у розвиток
документознавства зробили такі відомі вчені, як. А. М. Сокова, В. Д. Банасюкевич.
Г. В. Кузнецова, М. П. Ілюшенко.
4. Зміна поглядів на зміст та структуру документознавства. Існування двох
концепцій документознавства. Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. у
бібліографознавстві, бібліотекознавстві та певною мірою інформатиці формується нове
розуміння дисципліни "Документознавство". Ця концепція грунтується на більш
широкому трактуванні поняття "документ" порівняно з традиційним (тобто охоплює не
тільки управлінські документи як елементи документації, а й публікації), внаслідок чого
виражає більш загальні підходи до аналізу його характеристик. Тобто реально існує
значна сукупність знань, які можуть вважатися загальними для всіх наук, що вивчають
документ (науки документально-комунікаційного циклу). Ці знання пов'язані з
характеристиками зовнішньої форми, змісту, функцій документа, проблемами його
класифікації (типології), закономірностями історичного розвитку й функціонування, а
також універсальними технологіями роботи з документами. Цю сукупність знань можна
назвати загальним документознавством. Дослідження у цій сфері спрямовані на
опрацювання питань теорії документа, вивчення закономірностей генезису та еволюції
документа, загальних для всіх наук з проблем створення документів, їхнього
функціонування, роботи з ними. Поряд із загальним існує спеціальне документознавство
Його єдиним конституйованим представником на сьогодні є традиційне
документознавство (проблематику якого на сьогодні розробляють науково-дослідні
інститути документознавства та архівної справи в Російській Федерації, Білорусі,
Україні), і яке, зважаючи на характер дослідницької проблематики, слід назвати
управлінським. Можливе виокремлення й інших напрямів спеціального
документознавства, що досліджують різні види документів, типи документації чи
характеристики документа, наприклад, картографічне, кінофотофонодокументознавство,
науково-технічне тощо. Серед розділів, з яких структурно складається як загальне
документознавство, так і кожен з напрямів спеціального, зокрема й управлінське, є
"Основні етапи розвитку документа", "Функції документа", "Концепції документа",
"Типологія документа", "Проблеми створення, зберігання і функціонування документа"
тощо, зміст яких відповідає специфіці об'єкта дослідження (тобто певного виду
документа, його характеристик чи сукупностей документів).

Лекція 3. Складання систем документування (управлінських та спеціальних) у
державах, до складу яких входили українські землі. Складання формуляра
управлінського документа (історичний аспект)

Досвід документування в Київській Русі.
Документи державного управління як відображення системи документування в
Литовській державі.
Документи урядових органів Української козацької держави.
Системи документування Московської держави XV - XVІІ ст. Загальне
документування “приказов” як центральних органів державного управління.