Page 23 - 4287
P. 23

22

                                        Лекція 2 Основні періоди розвитку управлінського
                                     документознавства як наукової і навчальної дисципліни

                         Література до теми:
                         Базовий посібник: Кулешов С.Г. Управлінське документознавство: Навч.посібник.
                  – К. : ДАКККіМ, 2003. – С. 5–7.
                         Основна література: [11, 20, 21, 29].

                         Короткий виклад матеріалу.
                         Теоретичні  основи  управлінського  документознавства  розроблялися  фактично
                  впродовж  останнього  півстоліття.  Процес  розвитку  управлінського  документознавства
                  можна поділити на такі періоди:
                         1.  Початок  формування  теоретичних  основ  документознавства  у  працях
                  К. Г. Мітяєва. Документознавство як окремий науковий напрямок дослідження, виникло
                  у межах радянського архівознавства, а історично цей напрямок був пов'язаний з працями
                  ХІХ – І пол. XX ст., присвяченими проблемам організації діловодства. У 40-х рр. XX ст. в
                  Московському  державному  історико-архівному  інституті  (МДІАІ)  К. Г. Мітяєв  викладав
                  навчальний  курс  "Теорія  і  практика  архівної  справи",  розділом  якого  було  "Загальне
                  документознавство".  Проблемну  орієнтацію  розділу  цей  вчений  визначив  як  «вивчення
                  історії  документальних  матеріалів  й  норм,  що  відносяться  до  них»,  а  у  змісті  розділу
                  виклав  історію  діловодства  та  характеристику  видів  документації  різних  історичних
                  періодів.  Надалі  історичний  аспект  дослідження  документів  хоча  і  залишається,  але
                  значно поступається вивченню самої технології діловодства, яке, за словами К. Г .Мітяєва,
                  все  більше  стали  розуміти  як  історично  утворені  системи  документування  та
                  документаційного  забезпечення  окремих  видів  діяльності  державних  та  громадських
                  інститутів.  Поступово  дослідження  документів  та  систем  документування,  розпочате  в
                  архівознавчому  аспекті,  стало  виокремлюватися  в  самостійну  наукову  дисципліну  з
                  назвою  «документознавство».  Опрацювання  проблем  створення  та  функціонування
                  документів надало цій дисципліні якісно іншого спрямування, порівняно з галузями знань,
                  де документи вивчалися як документальні пам'ятки. Отже, документи стали аналізуватися
                  як  об'єкти  оперативної  дії  відповідно  до  їхньої  основної  соціальної  функції,  заради
                  виконання  якої  були  створені.  К.  Г  .Мітяєв  вважав,  що  стимулом  розвитку
                  документознавства  стала  розпочата  з  1960  р.  підготовка  в  МДІАІ  організаторів
                  державного діловодства, для яких з 1963 р. читався курс "Загальне документознавство".
                  Актуалізацію  документознавства  цей  вчений  пов'язував  також  з  розробленням  та
                  реалізацією  з  1965  р.  Єдиної  державної  системи  діловодства.  Найбільше  значення  для
                  формування  документознавства  як  наукової  дисципліни  мала  публікація  в  1964  р.  у
                  "Вопросах  архивоведения"  статті  К.  Г  .Мітяєва  "Документознавство,  його  завдання  і
                  перспективи  розвитку".  Цей  дослідник  визначає  документознавство  як  наукову
                  дисципліну,  що  вивчає  в  історичному  розвитку  способи,  окремі  акти  і  системи
                  документування явищ об'єктивної дійсності і створені в результаті документування окремі
                  документи, їхні комплекси та системи.
                         2. Офіційне оформлення документознавства як наукової дисципліни.
                         У 1966 р. в Москві було засновано  Всесоюзний (тепер  Всеросійський) науково-
                  дослідний інститут документознавства та архівної справи (ВНД1ДАС. рос. абрев. –
                  ВНИИДАД) – провідну наукову установу в СРСР у галузі документознавства.
                         1969  р.  відбулося  юридичне  оформлення  документознавства  як  наукової
                  спеціальності.  З  1970-х  рр.  в  СРСР  документознавство  вважалося  також  спеціальною
                  історичною  дисципліною.  У  1980-х  рр.  воно  входило  до  блоку  спеціальностей
                  "Інформація та інформаційні системи" разом з архівознавством та документалістикою.
                         3. Розвиток теорії документознавства у працях вчених ВНДІДАСу та МДІАІ.
                  Впродовж  1970-1980-х  рр.  фахівцями  двох  зазначених  провідних  наукових  інституцій
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28