Page 75 - 4272

діяльності, включає в себе обмін інформацією, вироблення єдиної стратегії
взаємодії, сприйняття і розуміння партнера.
Функції спілкування:
1. Регулювання спільної діяльності;
2. Пізнання інших людей та оточуючого світу з іх допомогою;
3. Формування свідомості людини через спілкування у внутрішньому
плані;
4. Самовизначення індивіда через самопізнання і виокремлення себе у
спілкуванні з іншими людьми;
5. Налагодження контакту з іншими людьми ;
6. Обмін необхідною інформацією;
7. Передача іншій людині своїх емоційних переживань, обмін
емоціями;
8. Вплив на іншу людину, керування, стимулювання її до певних дій.

7.2. Структура спілкування у соціальній психології:
1.Комунікативна сторона - виражається у обміні інформацією та її
розумінні; в ході спілкування партнери повинні використовувати одну і ту
ж знакову систему, що сприяє взаємному інформаційному збагаченню і
налагодженню стосунків. Є різні засоби комунікації: мова і мовлення;
жести, міміка; інтонації голосу, паузи; прострова організація взаємодії;
погляд; символічні жести - поклін, реверанс, помах рукою, піонерське,
воєнне вітання залежно від культурного контексту.
Невербальна сторона спілкування завжди є цікавою для вивчення,
тому що, свої жести, міміку людина переважно не контролює, вони є
проявом несвідомого. найвідоміші визначення "закрита" і "відкрита" поза у
спілкуванні, жести сексуальної привабливості і агресивності, бажання
переконати іншого і т.д.
Люди, між якими є симпатія і дружба часто торкаються один до
одного, обіймають. Також жінки, коли розмовляють - знаходяться ближче
до співрозмовника, вони частіше обнімають і цілують інших людей.
Існує такий різновид як фатичне спілкування - взаємодія, де нема
інформаційного повідомлення. Це спілкування заради підтримання
контакту і продовження близьких стосунків. Спілкування закоханих зі
сторони може здатися безглуздим.

75