Page 70 - 4272
P. 70

Компоненти сімейного виховання:
                     1. Рівень протекції - скільки часу і сил батьки приділяють вихованню
                     2. Емоційна близькість між батьками і дітьми
                     2. Вимоги до дитини, очікувана повеедінка
                     3. Контроль, покарання
                     4. Стиль спілкування з дитиною
                     5. Співвідношення залежності/самостійності
                     6. Стабільність і узгодженість стилю виховання між різними членами сім'ї
                     7. Повнота задоволення матеріальних і побутових потреб
                     8. Духовний і інтелектуальний рівень батьків, особистісна зрілість
                                   Кризові періоди у формуванні рис особистості:
                           1.  Дошкільний  вік  -  дитина  вперше  починає  співвідносити  свої
                     бажання і потреби з вимогами соціуму та добровільно виконувати соціальні
                     норми.
                           2.  Підлітковий  вік  -  усвідомлення  мотивів  своєї  поведінки  і
                     можливість      самовиховання,      свідомого      обгрунтованого      вибору,
                     самообмеження.

                           6.3.  Соціальна  роль  —  типова  поведінка  людини,  пов'язана  з  її
                     соціальним  статусом,  яка  не  викликає  негативної  реакції  соціального
                     середовища.  Людина  в  суспільному  житті,  як  правило,  виконує  кілька
                     соціальних ролей, які утворюють, за термінологією Р. Мертона, «рольовий
                     набір».  Соціальні  ролі  можуть  закріплюватися  формально  (через
                     посередництво закону чи іншого правового акту) або мати неформальний
                     характер (моральні норми поведінки в певному суспільстві).
                           Т. Парсонс виділяє такі характеристики соціальних ролей:
                     -  емоційність  (одна  роль  вимагає  емоційної  стриманості,  інша  —
                         цілковитої розкутості);
                     -  спосіб  одержання  (одні  ролі  притаманні  особистості  органічно,  інші
                         виборюються нею);
                     -  масштабність (сформульовані й суворо обмежені або нечіткі й розмиті);
                     -  ступінь  формалізації  (дія  за  жорстко  встановленими  правилами  і
                         приписами або довільна дія);
                     -  характер  і  скерованість мотивів (орієнтовані  на особисте або загальне
                         благо).



                                                           70
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75