Page 72 - 4272
P. 72

6.4.  Основні  форми  соціального  життя  —  це  праця,  споживання,
                     дозвілля,  спілкування,  особисте  життя,  соціалізація.  Людина  постійно
                     відчуває  свою  повну  чи  принаймні  часткову  залежність  від  інших  людей
                     або деперсоналізованих зовнішніх обставин.
                            Спосіб  життя  особистості  характеризують  матеріальна  і  духовна
                     культура,  особливості  прояву  соціальної  активності  особистості,
                     якість  задоволення  матеріальних  і  духовних  потреб,  соціально-
                     психічні  риси  побуту  і  взаємовідносин  між  людьми.  Спосіб  життя
                     являє  собою  спосіб  взаємодії  соціального  середовища  й  особистості,
                     типовий для особистості, групи, шару, суспільства.
                           Cоціальний  тип  особистості  –  сукупність  повторюваних  якостей
                     людини як соціальної істоти, що входить до певної спільності, це результат
                     взаємодії     історико-культурних       і    соціально-економічних        умов
                     життєдіяльності людини.
                           Соціальний  філософ  Еріх  Фромм  в  роботі  "Здорове  суспільство"
                     наводить  таку  типологію,  в  залежності  від  ціннісних  орієнтацій
                     особистості:
                       традиційний  –  оріентований  на  цінності  обов'язку,  порядку,
                         дисципліни, законослухняності;
                       ідеалістичний  –  досить  критичний  до  традиційних  норм,  незалежний,
                         зневажає звичні авторитети, має установку на саморозвиток;
                       фрустрований  –  орієнтований  на  низьку  самооцінку,  пригнічений,
                         характерне відчуження від життя;
                       реалістичний  –  поєднує  прагнення  до  самореалізації  з  розвинутим
                         почуттям  обов'язку,  здоровим  скептицизмом,  самодисципліною  та
                         самоконтролем;
                       гедоністичний  –  орієнтований  на  отримання  задоволення,  погоня  за
                         насолодами, пріритет споживацьких матеріальних інтересів.
                           Соціальна     дезадаптація      –   порушення      процесу    активного
                     пристосування  індивіда  до  умов  соціального  оточення  за  наявності
                     неправильного  або  недостатньо  розвиненого уявлення  людини  про  себе  і
                     свої  соціальні  зв'язки.  Дезадаптація  супроводжується  зниженням
                     самооцінки      людини,     розмиванням      індивідуальності,     зростанням
                     незадоволеності своїм становищем у суспільстві.
                           Асоціалізація  -  засвоєння  особистістю  антисоціальних  норм,
                     цінностей,  негативних  ролей  і  стереотипів  поведінки,  що  призводять  до
                                                           72
   67   68   69   70   71   72   73   74   75   76   77