Page 23 - 4230
P. 23

3 Джерела вторинної маркетингової інформації

                 Основними джерелами вторинної інформації є:
                 1 Внутрішні джерела самого  підприємства, до яких належать  усі  види форм
         звітності  та  обліку  підприємства,  зокрема  фінансова,  статистична,  бухгалтерська
         звітність, звіти перед акціонерами, бізнес-план, а також рахунки-фактури та результати
         попередніх маркетингових досліджень за відповідними темами.
                 2  Видання  установ,  що  містять  офіційну  інформацію.  До  них  відносяться
         національні та міжнародні статистичні видання та видання законодавчих і нормативних
         актів.
                 Сучасні  видання  Державного  комітету  по  статистиці  можна  поділити  на  2
         групи:
                     ті,  які  містять  загальну  соціально-економічну  інформацію  і  надходять  до
         фондів бібліотек, зокрема статистичний  довідник "Україна  і цифрах", "Статистичний
         щорічник України", а також буклет "Україна", де є скорочена інформація про соціально-
         економічне становище в країні, віровизнання, політичний устрій;
                     спеціалізовані  видання,  які  мають  різну  періодичність  виходу  і  містять
         розширену  інформацію  по  окремих  спеціалізованих  напрямках  (макроекономічні
         показники, фінанси, демографічна статистика, торгівля та послуги, транспорт та зв'язок,
         зовнішні економічні зв'язки тощо).
                 Перелік статистичних видань, щомісячних (бюлетені) та щорічних статистичних
         збірників Державного комітету по статистиці є у щорічному каталозі його видань.
                 Місцеві установи статистики теж можуть випускати збірники щодо свого регіону.
                 На території України є також такі видання як: "Мир в цифрах: Статистический
         сборник", що видається статистичним комітетом СНД.
                 Статистичні довідники можуть видавати й інші установи України, зокрема МЗС
         України  ("Україна:  факти  і  цифри"),  УкрНДІ  проблем  молоді  ("Молодь  України:
         короткий статистичний довідник") тощо.
                 До  видань,  які  містять  законодавчі  акти,  належать:  "Офіційний  вісник
         України",  "Відомості  Верховної  Ради  України",  "Зібрання  постанов  уряду  України",
         "Бюлетень  нормативних  актів  міністерств  і  відомств  України"  (щомісячник),
         "Державний інформаційний бюлетень про приватизацію" (щомісячник), "Державний
         вісник  України:  збірник  актів";  "Бюлетень  НБУ",  "Бюлетень  нормативних  актів
         Міністерства фінансів України", "Вісник податкової служби України".
                 Комерційні  спеціалізовані  видання,  до  яких  належить  насамперед
         "Український  путівник  ділової  інформації"  (110  друкованих  довідників,  70  ділових
         періодичних видань та 60 комп’ютерних довідників).
                 Усі довідники можна поділити на групи:
                     універсальні видання про підприємства, їх продукцію та послуги ("Діло-
         вий світ України", "Независимые производители товаров и услуг", "Деловой мир Киева",
         "Ділове  Закарпаття",  "Ділова  Волинь"),  у  яких  подані  адреси,  телефони  керівників
         установ та адреси підприємств за видами діяльності;
                     спеціалізовані видання про підприємства ("Промышленность Украины:
         Каталог  6500  предприятий";  "Пищевая  промышленность  Украины:  Сборник.
         Каталог";  "Коммерческие  банки  Украины:  Справочник";  "Банковский  и  страховой


                                                            22
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28